Війна з Росією, в якої ми роками купували газ, змусила український уряд звернути увагу на власні надра. Адже якщо правильно розпорядитися своїми підземними ресурсами, про залежність від ворожого сусіда можна забути.
У цій будівлі вирішують, хто і на яких умовах користуватиметься українськими надрами. Багато років цей процес контролював наближений до Януковича Едуард Ставицький. Після зміни влади у кабінети цієї будівлі зайшли нові люди. Та до «Слідства.Інфо» надійшла інформація, що порядки тут панують старі.
Щоб подивитися на процес розподілу дозволів на користування підземними скарбами України у Держгеонадрах, ми завітали на аукціон. Будівлю оточили правоохоронці з батальйону «Киів-1» з собаками та зброєю і активісти «Правого сектору». Журналістів «Слідства.Інфо» пропустили не одразу.
– Пропустите журналистов.
– А представтесь, будь ласка.
– Ви хто?
– Прізвище назвіть.
Сам аукціон відбувається досить швидко і безконфліктно. На кожну запропоновану державою ділянку – суворо по два претенденти. Вони мляво торгуються і, зрештою, кожен отримує по родовищу. Навіщо тоді озброєні люди у камуфляжі?
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– За день до проведення аукціону до нас поступила інформація щодо можливого захоплення будинку. Ми офіційно попередили МВС, райвідділ, Генеральну прокуратуру і попросили забезпечити захист працівників.
Дмитро Кащук, 1983 року народження, львів’янин. За освітою економіст. Працював заступником департаменту у міністерстві економіки. У 2010-2011 роках керував інвестиційним управлінням у Львівській облдержадміністрації. У 2013 році став заступником директора транспортної компанії «Фіакр-Львів». З травня 2014 – голова Держслужби геології та надр України.
Пан Дмитро пояснює, що демонстрація сили навколо будівлі – через фірму, яка претендує на родовище на Житомирщині.
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– Є одне підприємство, яке хотіло отримати право на користування надрами без аукціону. Державна служба України по цьому родовищу отримала всі відповідні погодженні на проведення аукціону щодо цього родовища, це було ще до мене о 2013 році. Я надаю вам всі завірені копії. Ми провели цей аукціон відповідно до законодавства.
Йдеться про Олегівське родовище лабрадоритів на Житомирщині. Лабрадорити – це облицювальний камінь. Ним, наприклад, оздоблена будівля Генеральної прокуратури. Підприємство, про яке згадав Дмитро Кащук, протягом кількох років досліджувало родовище, вклавши у це круглу суму, і тепер має унікальну інформацію.
МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ, представник СПП «Укргранресурс»:
– Це є детальна підземна карта про той лабрадорит, який знаходиться в Олегівському родовищі. Маючи цю детальну карту, підприємство, яке буде проводити видобування, знає, де видобувати, як видобувати.
Закон передбачає, що той, хто здобув інформацію, може отримати дозвіл на розробку родовища без аукціону. Тому Микола та його колеги дуже здивувалися, коли побачили оголошення у газеті «Урядовий кур’єр». Олегівське родовище виставили на продаж, та ще й разом з їхньою інтелектуальною власністю.
МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ, представник СПП «Укргранресурс»:
– Це протокол, яким захищена наша геологічна інформація, вони оцінили її в 27 000 грн, хоча її дійсна вартість 2,5 мільйона. Держслужба мала намір з наданням дозволу заволодіти нашою геологічною інформацією.
Керівництво Держгеонадр запевняє, що ні в кого нічого не крало.
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– Наша державна служба має власну геологічну інформацію, створену за державний кошт у 1970-х роках, згідно висновку геоекспертизи. Ось вона буде передана-продана переможцю аукціону. Ми жодним чином не продавали геоінформацію даного підприємства.
Але оголошення напередодні аукціону свідчить, що разом з правом видобувати родовище Держгеонадра продали інформацію не 70-х років, а саме 2004-го.
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– Тобто ті протистояння, які тут відбувалися, вони пов’язані з тією фірмою?
– Ну так.
Хто ж отримав заповітний житомирський лабрадорит? Переможцем аукціону стала місцева фірма. Її немає серед відомих надрокористувачів.
МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ, представник СПП «Укргранресурс»:
– У нас є певна інформація, що за цією компанією, яка придбала цей дозвіл, стоїть італійська компанія, яка має своїх представників тут, в Україні. Саме в Італії досить розвинена обробка такого каменю.
Звісно, керівник Держгеонадр спростовував будь-яку зацікавленість у вирішенні питання з Олегівським родовищем. Та одна невеличка деталь змусила нас засумніватися в його щирості.
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– Чи ви сам намагалися якось забезпечити захист, щось зробити?
– Ну як я можу ще?…
– Ви колись були представником фірми «Фіакр» у Львові?
– Ну, якийсь певний період так.
– І яку посаду ви там займали?
– Заступником директора.
– Я зараз покажу вам фотографію… Під час аукціону побачили автобус з написом «Фіакр» під час протистоянь.
– Можливо…
– Поясніть, що він тут робив.
– Я не знаю, треба запитатися у підприємства. (…) Наскільки я знаю, що вони здійснюють якісь перевезення і по Києву. Я до цього підприємства не маю жодного відношення. Якщо воно було…
– Це для вас виглядає як випадковість наразі?
– Так. Я з’ясую і повернуся до вас з відповіддю…
– З’ясуйте.
– Оце канєшно шок для мене… Я поцікавлюсь цим питанням. (сміється).
Однією зі співвласниць ТОВ «Фіакр-Львів» є Кащук Лілія Романівна. Ми знайшли лише одну таку людину, вона 1988 року народження та керує садибою «Живиця» на Львівщині. Можемо припустити, що це не чужа пану Кащуку людина. Цікаво, що до 2013 року одним з засновників ТОВ «Фіакр» був відомий львівський «свободівець» Євген Білінський. Саме тоді у фірмі працював пан Кащук. Він – голова постійної комісії Львівської міськради з питань природокористування, а ще – один з засновників архітектурної фірми «Артіль В.М.Корпорейшн». Недавно вона змінила власника та до будівельних видів діяльності додала «діяльність у сфері геології та геодезії». До речі, 4 грудня у Держгеонадрах відбудеться ще один аукціон. За словами пана Кащука, він має бути дуже цікавий.
ДМИТРО КАЩУК, голова Державної служби геології та надр:
– Цього разу це буде переважно Львівська область. Львівська обласна рада має дуже гарну активність, вона надає погодження на аукціон.
Пан Кащук, як і його заступник Максим Карпін, не приховують, що на посади у «Держгеонадра» їх запросив «свободівець» – міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник. До речі, заступник Кащука теж дуже молодий і теж львів’янин.
МАКСИМ КАРПІН, перший заступник голови Держгеонадр:
– А з паном Кащуком ви знайомі давно чи тільки на цій посаді познайомились?
– Фактично таке уже близьке знайомство відбулося тут.
– Львівський іподром ви очолювали?
– Львівський іподром я очолював у 2007 році.
– Так коней ви розводили чи овець там? Чи взагалі розводили?
– Ну давайте трошки будемо коректними у визначенні, що ми робили. Я кажу: «розведення овець, кіз, коней» – це є вид господарської діяльності, під який підпадає діяльність, в тому числі і іподромів. І те, що іподром займається розведенням овець, кіз, коней вас не повинно засмучувати. На іподромі працював племінний репродуктор з розведення української верхової породи.
– А як від іподрому до надр?
– Я, крім того, як попасти на іподром, тривалий час працював на нафтопереробному заводі юристом, обслуговував будівельні компанії. Як менеджер я себе реалізовував у багатьох напрямках.
Представник фірми, яка втратила родовище і геологічну інформацію, звинувачує нове керівництво Держгеонадр у протиправних діях. вкрали молоді львів’яни, засмучений, що схеми, започатковані за часів Ставицького, продовжують працювати. Адже, як каже Микола, атаки на їхню фірму як власника інформації почалися ще у 2013 році та зрештою дійшли свого кінця зараз, за зовсім інших керівників.
МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ, представник СПП «Укргранресурс»:
– Державна служба геології і надр працює по старих тіньових непрозорих схемах продажу і видачі дозволів на видобування надр. Ця схема була давно започаткована і нинішнє керівництво молоде, напевне, спокусилося на те, щоби користуватися цією схемою.
Ображена фірма доводить свою правоту через суд. Та історія з родовищем лабрадоритів – не єдина підозріла річ, на що звернуло увагу «Слідство.Інфо» під час аукціону. Тему дерибану надр новою командою продовжить мій колега Дмитро Гнап.
АННА БАБІНЕЦЬ, Слідство.Інфо