«Вбивча недбалість»

Поділитися
Поділитися

24 липня 2017 року. Дніпро. Восьма вечора. Проспект Гагаріна, 92, неподалік від центру міста. О восьмій вечора на літньому майданчику кальян-бару почалася перестрілка.  Стріляли із пістолетів та автоматів. У результаті – двоє загиблих, п’ятеро поранених. Учасники перестрілки обох сторін не визнають своєї вини.  

– “Саакян почав стріляти в нашу сторону, там, де його брат, його друзі, товариші”, – каже Станіслав Ельчищев. Того вечора він стріляв із автомата Калашнікова кримінального походження і підозрюється у вбивстві двох людей.

– “Стріляти я почав тоді, коли в мене вцілили двома кулями в живіт. А взагалі стрілянина почалася, коли я автомат навіть ще в руки не взяв”, – запевняє колишній АТОвець Едмонд Саакян, який стріляв із мисливського карабіна “Вулкан” і поранив у ноги чотирьох чоловік.

Предмет суперечки, яка переросла у трагедію — це гроші за продаж квартири у новій десятиквартирній чотириповерхівці на вулиці Абхазькій, 26. Вона знаходиться у приватному секторі, менш ніж за 300 метрів від місця, де сталася трагедія. Серед сусідів — колишній мер Дніпра Іван Куліченко, палаци місцевих мільйонерів. Останню квартиру в новобудові на 275 квадратів не могли продати протягом 10 років — надто дорого. Коли це вдалося, через отримані за продаж гроші між інвесторами спалахнув конфлікт, який і призвів стрілянини. Але кримінальна складова цієї суперечки з’явилася значно раніше.

Насправді трагедію, що сталася 24 липня у Дніпрі, можна і потрібно було попередити.

Перестрілки б не було і двоє людей залишилися б живі, якби в управлінні полііції Шевченківського району Дніпра своєчасно відреагували на повідомлення про погрози щодо одного із співвласників квартири на Абхазькій, 26. Інформація про погрози надійшла до поліції за 9 (!) днів до трагедії.

15 липня 2017 року родина Дніпровського бізнемена Едуарда Саакяна знайшла під власним будинком похоронний вінок. Паркан був залитий кров’ю. Бізнесмен одразу звернувся у поліцію.

– “Зняв це на телефон, показав їм, кажу, що ось така ситуація. Дали мені якогось дільничого. Він почав мене опитувати і казати: «псування майна».  Я кажу: “Шановний, це конкретно приходили и погрожували, конкретно вінок і кров із чорною стрічкою — це загроза моєму життю”. Примушував, не знаю, записав поліцейський чи ні, але кажу: «Запишіть – загроза життю. И приїдьте, будь ласка, візьміть пробу крові. Може, це людська кров. Я не знаю. Відправте слідчу групу», – розповідає Едуард Саакян про свій візит до поліції.

Едуард не мав сумнівів, що це погрози. Незадовго до інциденту йому надзвонювали із прихованого номера. Кілька разів поспіль до його дому навідувались кремезні незнайомці. Візити непроханих гостей зафіксувала камера спостереження. Чоловік у білій футболці назвався Магомедом, той, що у сірій — Андрієм.

– “Розмовляв Магомед, а другий стояв на тротуарі. За півгодини вони повертаються знову. Підходить вже інший, назвався Андрієм: «Передайте йому, що якщо він буде ховатися, йому буде дуже погано, нехай краще він набере нас». Мама каже: «А хто ви, кому?». – «Він знає кому»”, – розповідає Едуард.

Підприємець впевнений —один із цих двох чоловіків приніс під його оселю похоронний вінок і залив ворота кров’ю. Про це свідчать записи камери спостереження, на якому видно статуру невідомого та як він рухається, коли ставить вінок і обливає паркан кров’ю. Утім, тоді інформація не зацікавила поліцію.

– “Мене просто як клоуна відфутболили: «Добре, скиньте на вайбер фото, ми вас в понеділок наберемо. Достатньо фотографій». Я скинув. Але до наступного понеділка, поки не трапилася ця трагедія, я їх не бачив і не чув, поліцейських Шевченківського райвідділу”, – каже Едуард Саакян.

Едуард зізнається, що саме через мляву реакцію правоохоронців на погрози, почав возити у машині карабін – модифікований автомат Калашникова. Натомість у поліції переконують, що не реагували, бо так і не отримали від потерпілого ані фото, ані відео-доказів залякування.

– “Всі необхідні матеріали, як ми із ним тоді спілкувалися, він повинен був надати до поліції, однак не надав. Якщо там дійсно є ознаки кримінального правопорушення і провина поліцейського щодо невнесення матеріалу в ЄРДР, то нехай звертається в обласне управління поліції — будемо перевіряти”, – пояснює відсутність реакції поліції Ганна Старчевська, прес-секретарка Національної поліції у Дніпропетровській області.

Вищий спеціалізований суд роз’яснив працівникам правоохоронних органів необхідність реєстрації ними в Єдиному реєстрі досудових рішень будь-якої заяви громадянина. А реагувати на інформацію про погрози і вимагання грошей вони були посто зобов’язані, вважає адвокат Ігор Чудовський.   

– “Працівники поліції, які відповідали за перевірку цієї заяви, повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею «службова недбалість», тому що є тяжкі наслідки», – каже Ігор Чудовський, який п’ять років поспіль викладав спецдисципліни  працівникам міністерства внутрішніх справ.

Правоохронці мали дослідити зв’язки і конфлікти заявника — вже цього було досить, щоб арсенал кримінальної зброї не з’явився на вулицях міста, адже поліція неодмінно вийшла б на інші сторони конфлікта.

– “Даже беседа милиционера под запись с ними под ЕРДР, она уже бы привела к тому, что гражданин реально бы понимал, что он уже на контроле, что если он совершит — к нему придут к первому, то есть, он уже находится под подозрением», – каже адвокат Ігор Чудовський.

19 липня, за чотири дні до перестрілки, Едуарда вистежив однин із двох переслідувачів.  Незнайомець вимагав 120 тисяч доларів за продану квартиру. Сравжнє ім’я цього чоловіка Олександр Лакіза. Це з’ясувалося вже після перестрілки, коли поліцейські почали переслідування стрільця.

Люди говорят – у них автомат. Автомат выбросили на светофоре, на Нагорке, смотрите! Двигаются, скорее всего, в больницу Мечникова” – це фрагмент переговорів поліцейських, які намагалися наздогнати білу Тойоту Камрі, на якій їхали втікачі.

Навіть демонстрація уваги правоохоронних органів до погроз на адресу бізнесмена могла відвернути трагедію, адже Олександр Лакіза наразі перебуває на випробувальному терміні. 22 грудня 2015 року його та іншого учасника перестрілки, Давида Пабілера, затримали у Дніпрі із нелегальною зброєю.

У правоохоронців була оперативна інформація щодо можливої наявності у вказаних громадян зброї.  Вона була куплена без відповідних дозволів на носіння. Під час затримання ця зброя була вилучена. Пілся чого була направлена на експертизу. Вона була визнана вогнепальною зброєю”, – каже Ганна Старчевська, прес-секретарка Національної поліції у Дніпропетровській області.  

Як виявилося, троє фігурантів перестрілки раніше вже були засуджені на п’ять років позбавлення волі із відтермінуванням покарання на три роки. Двоє із трьох, Олександр Лакіза і Давид Пабілер, отримали покарання саме за нелегальну зброю. Їх затримали навіть в один день – 22 грудня 2015 року.

– “Ця зброя була вогнепальна. Але зброю я знайшов. І цю зброю я збирався здати поліції. При цьому мене заарештували, на видачі зброї поліції”, – каже Олександр Лакіза, підозрюваний.

У 2015-му Лакізу затримали із револьвером “Наган”. Два роки потому, 24 липня 2017 року, підсудний забіг до кальян-бару із револьвером в руці. На відео камери спостереження добре видно, як він зводив курок, щоб стріляти на ураження. На суді Лакіза запевняв, що зброя була не його, що потрапила до його рук випадково.

Коли відбувалися постріли в мою сторону, я коли тікав уже поранений, я стріляв в ту сторону, з якої стріляли в мене, вже тікаючи пораненим, – запевняє Лакіза.

А з якої зброї ви здійснювали постріли?

З якогось пістолета.

Ви ж сказали, що не мали при собі зброї.

Я його забрав. Його приставили мені ззаду до спини. Я його вибив ліктем”, – каже Олександр Лакіза.

Лакіза не вперше переконує слідство, що свою зброю вихопив із рук незнайомця, розповідає Світлана Невідома. Жінка щодня проходить повз місце, де 25 квітня 2015 року Олександр Лакіза ударом ножа вбив її сина.

– “Всі розповідали, що їх було двоє, що вони відразу вихопили ножі, коли у них скандал між собою стався. Всі бачили ці ножі. Принаймні, Лакіза пояснює, що він вихопив ніж у когось із наших хлопців і цим ножем він махав, хоча є експертиза експерта, що махаючи, таку рану завдати просто неможливо. Тільки було завдано удар зверху вниз”, –  розповідає Світлана Невідома, мати загиблого.

Адвокат Олександра Лакізи запевняє, що його підзахисний тоді, у квітні 2015-го, нікого не вбивав, а відмахувався ножем від агресивного натовпу, захищаючись.

“Взагалі необхідна оборона. На нього напали близько десяти осіб. Вони його гнали. Сам врятувався від них, він в ресторані врятувався. Так би його самого вбили”, – переконує Геннадій Куликов, адвокат Олександра Лакізи.

Натомість тітка убитого пригадує, що друзі 26-річного Віктора Невідомого згуртувалися проти зловмисника лише після того, як на власні очі побачили смерть товариша, батька двох дітей.

– “Із Лакізою ще був хтось. І його особу так в суді і не встановили. Вони разом затиснули Віктора. Коли наші хлопці побачили, що Вітя лежить на капоті весь в крові, вони помчалися за ними. Ось цей, якого не впіймали, побіг в іншу сторону, а Лакізу хлопці загнали, просто загнали в цей ресторан «Пікнік». Природно, він там скинув цей ніж, хтось цей ніж явно в сумку сховав – все може бути. Слідство не розслідувало цього всього”, – розповідає Ірина Пономаренко, тітка загиблого Віктора Невідомого.

По факту за дії, що спричинили смерть людини, Лакіза отримав у суді лише рік і дев’ять місяців обмеження волі. Утім, навіть це покарання не відбув — подав апеляцію.

– «Це говорить про те, що великі гроші були, що на цей суд вплинули. За кожним таким випадком стоять ляльководи, які можуть впливати на суди, прокуратуру. Чому і виносяться настільки м’які вироки», – говорить Ігор Чудовський, адвокат.

Два роки потому історія повторился. Щоправда, цього разу, убитих двоє. Посібник Лакізи, Станіслав Ельчищев, що стріляв із автомата, переконує – натиснув на гачок випадково.

– Рефлекторно. Рефлекторно, коли падав, натиснув на курок.

– На курок якої зброї?

– Яку я забрав у людини, що стояла поруч зі мною.

– Яка це зброя була?

– Автомат Калашникова.

– А як ви забрали, чому?

– Він дістав його з-під кофти, а я вихопив”, – каже Станіслав Ельчищев, підозрюваний.

У прокуратурі кажуть, що окрім двох стрільців встановили і третього власника кримінального пістолета — це вже засуджений в Дніпрі за нелегальну зброю громадянин Ізраїля Давид Пабілер. Він також із пораненням, як Лакіза і Ельчищев, але його відпустили під заставу.

– Щонайменше встановлено, що там були три пістолети і один автомат. Це вже те, що можу сказати, що дійсно встановлено.

– За вашою підозрою, один із цих пістолетів був у Пабілера?

– Так, – каже Ігор Воробйов, Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області.

Утім зброї на місці, де сталася перестрілка, було набагато більше, ніж два пістолети і автомат, розповідає свідок подій того вечора.

– “Під’їхало три «Прадо». Ось тут стали на проспекті. З них вийшло, в середньому, по 4-5 чоловік. Грубо кажучи, осіб 12-15, в цих межах. Ці теж з сумками, теж почали брязкати затворами, не виймаючи автомати з сумок. Хтось з пістолетом, хтось з револьвером”, – розповідає Денис Буштрук. Каже, залишився в живих лише тому, що встиг сховатися за деревом. Адвокат Ігор Чудовський упевнений, що непрофесійні дії поліції можуть бути наслідками погоні за статистичними показниками, якими хизується Арсен Аваков.

– “У нас регулярно є повідомлення про застосування зброї, щодня загиблі і поранені від зброї, виградені люди. А міністр внутрішніх справ задекларував, що у нас йде спад злочинності. І ось звідси починає виникати статистика. Людина приходить із заявою, її приймають, але не реєструють в Єдиному реєстрі досудових рішень. Місяць не реєстрували – відразу спад на 10-20%, на скільки треба відсотків. Це маніпуляція. Це політика», – каже Ігор Чудовський, адвокат.

Нерідко бездіяльність правоохоронців дає зловмисникам відчути свою повну безкарність. І коїти ще більш жорстокі злочини, як сталося цього разу в Дніпрі.

/Олександр Курбатов, “Слідство.Інфо”

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Олександр Курбатов

Не менш важливі розслідування