Що відбувалося в НМУ Богомольця протягом року

Протягом року ректорку НМУ Богомольця Катерину Амосову тричі звільняли з посади, а виконувачі обов’язків ректора змінювалися аж п’ять разів. Університет оголошував страйк, а члени студентського парламенту тричі блокували ректорат. Дивним чином зникали фінансові документи й так само незрозуміло знаходилися під матрацами в гуртожитку. А НМУ Богомольця обзавівся ще одним сайтом і кожен із них ведуть різні люди.

Слідство.Інфо згадує хронологію подій у головному медвиші столиці від моменту першого відсторонення Катерини Амосової з посади ректорки, а також розбирається, що буде далі.

«Битва за медичну освіту»: що протягом року відбувалося в НМУ Богомольця

Плакат «НМУ проти свавілля МОЗ» на будівлі Національного медичного університету імені Богомольця, Київ, 26 лютого 2018 року. Фото Ратинський В’ячеслав / УНІАН

Три «Маяки» на березі Дніпра

Берег Дніпра. Оболонь. Тут, у затоці Верблюд розташовуються кілька будівель, які належать заводу «Маяк», що входить до концерну Укроборонпром.

Від початку 2000-х років завод надавав будівлі в користування дитячій школі вітрильного спорту «Маяк». Ця школа — єдина в Києві, де дітей навчають, зокрема, веслувальному слалому. Серед її засновників є дві громадські організації, які створив екс-помічник депутата, члена фракції «Воля народу» Івана Фурсіна. Щоправда, до вітрильного спорту він має опосередковане відношення. Нещодавно школа приватизувала приміщення заводу в понад 460 квадратів.

А коли з’ясувалося, що нерухомість, ймовірно, відчужили незаконно, на березі затоки Верблюд з’явився третій «Маяк» — торік Київрада вирішила створити комунальний заклад «Маяк Оболоні», який поступово повинен перейняти у власність майно спортшколи. 

Утім, завод «Маяк» втрачав свою нерухомість і раніше. Навіщо спортивній школі знадобилося приватизувати будівлі заводу та який стосунок «вітрильні» громадські організації мають до нардепа Фурсіна — в матеріалі Слідства.Інфо. 

Три «Маяки» на березі Дніпра: як екс-помічник нардепа Фурсіна зацікавився вітрильним спортом і приватизував майно заводу

Затока Верблюд, Оболонь, Київ. Фото — Слідство.Інфо

Рідні Героїв Небесної Сотні вимагали звільнити «суддів Майдану»

Син Зої Кузьменко Максим Шимко загинув рівно п’ять років тому під час розстрілів на Майдані. «На жаль, у нас гарні закони, але їх ніхто не дотримується. Щоразу проходять ті, хто не гідний бути суддею», — каже жінка. Зоя сьогодні серед таких само, як вона — членів сімей загиблих під час Революції Гідності мітингувальників.

20 лютого, в річницю трагічних подій на Майдані, вони провели акцію під будівлею Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Їхня вимога — звільнити суддів, які ухвалювали рішення проти активістів Майдану. Родини Героїв Небесної Сотні вже п’ять років вимагають правосуддя. За цей час померло сімнадцятеро з них, так і не дочекавшись на покарання винних.

«Якби судова реформа відбувалася, ми б тут не стояли»: рідні Небесної Сотні вимагали звільнити «суддів Майдану»

Рідні Героїв Небесної сотні під стінами Вищої кваліфікаційної комісії суддів вимагали звільнити «суддів Майдану», Київ, 20 лютого 2019 року. Фото — Слідство.Інфо