«Сині кити» та «білий шум»

Поділитися
Поділитися

Справжнім шоком стала для багатьох батьків інформація про групи в соцмережах, де підлітків штовхають до самогубства. Про проблему так званих «синіх китів» масово заговорили і медіа, і правоохоронці. Слідство.Інфо також вирішили розібратися, наскільки небезпечними стали соцмережі для українських дітей. І на думку розслідувачів, тема «груп смерті» як мінімум штучно перебільшена, а як максимум може бути використана правоохоронцями і політиками для обмеження свободи слова в інтернеті.

«Наказано довести до відома батьків, що цієї неділі група кит планує провести акцію з масовими самогубствами (5000 осіб). Попередити усіх батьків! Максимальний репост!!!» – таке повідомлення нещодавно поширювали в мобільних додатків батьки школярів в Одесі.

«В десятих числах березня в групу батьків у «Вайбері» було скинуто повідомлення про масове самогубство дітей, що нібито 5 тисяч дітей завтра одночасно мають вчинити суїцид», – розповідає журналістка «Слідство.Інфо» Олена Васіна.

«До мене як до батька така інформація також приходила, я не буду це скривати, в групу чату класу», – каже заступник начальника управління Департаменту Кіберполіції Віталій Паньков.

Таке повідомлення поті отримали батьки не тільки в Одесі, а й в інших містах країни.

«Здебільшого це здивування і паніка – все, треба закрити дітей, витягнути з інтернету, треба обмежити їх час в мережі. Я одразу зв’язалась і з поліцією, і з департаментом освіти в Одесі, на що мені здивовано відповіли, що такої інформації немає, поліція ніякі листи не надсилала», – каже Олена Васіна.

Але, сенсаційна інформація, яку поширювали батьки – не підтвердилась. Тим не менш, ЗМІ продовжили роздмухувати паніку навколо «синіх китів».  Розсилки в соціальних мережах та в мобільних додатках неймовірному підвищили напругу в цій темі. Перед цим численні повідомлення про підліткові групи смерті почали з’являтися в ЗМІ.

Це Іван Бондар. 18-річний студент-програміст з Миколаєва. Хлопець набув слави своїм удаваним самогубством і боротьбою з адміністраторами так званих «груп смерті».

«Моя мета для початку витягнути звідти якихось дітей, які грають а також за можливості вирахувати і знайти кураторів», – говорить Іван Бондар.

Іван розповідає, що не знав про так звані «групи смерті», допоки про це не стали масово говорити ЗМІ.

«Займатись цими «китами» мені прийшла ідея близько місяця тому, після того як вийшов сюжет по «китам». Коли Україною почала ширитись ця тема, я прийняв рішення розпочати боротьбу iз цим», – розповідає нам Іван Бондар.

Хлопець каже, знайти куратора не так легко, як про це говорять.

«Є «фейкові» куратори, в основному це школярі яким нічого робити», – розповідає Іван Бондар.

Через деякий час студенту все ж вдалось вийти на одного з таких кураторів і він розпочав гру – різав вени, дряпав руки і чесно виконував всі завдання за допомогою акварельної фарби. А потім зімітував самогубство – начебто стрибнув з 10-го поверху цієї занедбаної багатоповерхівки.  

«Я сфотографувався, виклав в мережу фотографії з багатоповерхівки, я, можна сказати, був на волосині від смерті. Ось так. Я спускався звідси. Страхування закріплював ось тут і ще ось там – за гак», – показує нам студент.

Іван займається цим не заради розваги – спілкуючись із кураторами груп, він намагається вирахувати їх контактні дані в Інтернеті і направляє цю інформацію до кіберполіції. Хлопець не виключає, що справжні групи смерті для підлітків можуть бути правдою, тільки існують в набагато меншій кількості, ніж про це повідомляють медіа. Більшість кураторів так званих «груп смерті» – швидше імітатори, які намагаються здобути розкрутку на гарячій темі.

«Останнім часом про будь-який суїцид пишуть – через «синього кита», – обурюється хлопець.

В грудні минулого року в Маріуполі загинула 15-річна Вілена Півень. Вона викинулася з вікна багатоповерхівки. Цю трагічну новину одразу підхопили усі засоби масової інформації. Наголошуючи на тому, що Вілена стала першою в Україні жертвою так званих «груп смерті». В кіберполіції запевняють, журналісти поспішно роблять висновки.

«У неї була інформація про «синіх китів», але чи це довело її до вчинення самогубства, не доведено і поки про це говорити рано», – розповідає заступник начальника управління Департаменту Кіберполіції Віталій Паньков.

Тим часом сенсаційну інформацію про підліткові групи смерті продовжують поширювати українські медіа. Часто навіть не перевіряючи її достовірність.

«В Миколаєві знайшли 15 дітей з порізаними руками: грали в «синіх китів». Ця новина заполонила інтернет-медіа. Різні видання посилаються на допис у фейсбуці керівника Центру наркозалежної молоді Павла Казарьяна. «Слідство.Інфо» перевірило цю інформацію.

Ярослав Чепурний – наш колега з Миколаєва. Виявилось, що саме в цій школі №40, де нібито діти масово різали собі руки, навчається його донька.

«Вчителька сказала, що вона вперше цю інформацію отримала так само як і я – зі ЗМІ, і більше нічого додати не може. Сказала , що про це в школі теж ніхто нічого не знає.  Тоді я зателефонував у прес-службу головного управління Нацполіції в Миколаївській області. На що офіцер поліції сказала, що це все не відповідає дійсності, що вони також отримали цю інформацію, перевірили її, але вона не підтвердилась і сказала, що це повна маячня», – розповідає наш колега з Миколаєва Ярослав Чепурний.

Нажаль, після того, як інформація не підтвердилась, медіа не поспішали давати спростування цієї новини. Адже на темі ймовірних підліткових суїцидів можна непогано піднімати рейтинг. І у деяких ЗМІ велика спокуса, щоб тримати суспільство в напрузі.

«Середня читаність однієї статті у нас на сайті – 2 тисячі переглядів, якщо тема резонансна – до 20 тисяч. А одна з останніх тем про «синіх китів» набрала 82 тисячі, друга наступного дня – 46 тисяч переглядів. Інтерес шалений, і нас читає не молодь, нас читають батьки», – розповідає головний редактор «Сегодня.ua» Світлана Панюшкіна.

«Журналісти мають розуміти те, що у них є місія і у них є відповідальність. І коли вони роблять гарні заголовки «В Україні наклали на себе руки більше 100 дітей» або «Смерть до підлітків приходить із соціальних мереж», повинні пам‘ятати про те що вони чинять не дуже добре», – зауважує медіа-аналітик Олексій Ковжун.

Важливо зазначити, що за даними експертів, статистика підліткових суїцидів за останній рік в порівнянні з попередніми не змінилась. Ніякого сплеску самогубств не сталось.

«Чомусь ця тема суїцидів виплила тільки тоді, коли з‘явилось щось цікаве, що надає інтернет, а те, що до цього помирали діти і так само різали себе, труїлись, то раніше це нікого не цікавило. Це як масовий психоз, чесне слово. Мені здається, ніякого підгрунтя під цим немає. Це просто нагнітання ситуації», – обурюється дитячий психіатр Поліна Змушко.

– У нас таким не займаються, у нас сміються з цього. Просто це нікому не потрібно.

– Я вважаю, що це повна дурість. Я не розумію для чого її створили, я дуже проти.

– Ми знаємо, що це маячня.

– А батьки з кимось з вас про це говорили?

– Ой, щодня! Постійно!

– І у мене мама щодня питає – ти ж не будеш грати? – розповідають нам учні київських шкіл.

Ну а тим часом загальній паніці піддалися правоохоронці.

«В соцмережах розповсюджується інформація де спонукають дітей до самогубства …», – розповідають поліцейські, зупиняючи людей на вулицях і роздаючи їм так звані «пам’ятки».

Невдовзі гарячу тему підхопили і політики. 25-го лютого депутатка від «Народного фронту» Вікторія Сюмар робить допис на своїй сторінці у Facebook  про участь однокласників її доньки у так званих «групах смерті».

«Вона прийшла просто ввечері з великими очима і почала мені розказувати – мама, ти знаєш, така є гра «синій кит», вони якісь ненормальні, у нас тут півкласу в цій грі», – розповідає народна депутатка Вікторію Сюмар.

Вікторія Сюмар вважає виправданою інформаційну хвилю, яка вже кілька місяців з головою накриває українців.

«Коли існують певні загрози для дітей, я думаю, що це одна із базових і ключових тем. І мені здається, виправдана абсолютно тут і медійна увага, і, ще раз повторюю, краще перестрахуватися ніж десь упустити», – каже народна депутатка Вікторію Сюмар.

В той же час, експерти з медіа помітили підозрілу системність появи повідомлень про підліткові «групи смерті». Можливо, паніка була викликана штучно?

«Виявилось, що вкидання дуже грамотно відбуваються в суботу. Це новини для домашнього кола і вкидання потижнево на графіку справляють сильне враження. Видно, що цим займались люди грамотні. Від чого вся ця історія стає огидною», – розповідає медіа-аналітик Олексій Ковжун.

Медіа-аналітики додають, що істерія навколо цієї резонансної теми може розв’язати владі руки. І тоді почнеться закручування гайок в Інтернеті.

«Тут під загрозою інше – наші з вами свободи, оскільки під ось це лопотіння крилами ми не встигнемо «мама» сказати, як виявиться, що нас з вами моніторять», – зауважує медіа-аналітик Олексій Ковжун.

Особливо, коли на питання: чи завдали «сині кити» комусь шкоди в реальному, а не віртуальному світі, поліція чіткої  відповіді дати не може.

«Чи є інформація про те, що, наприклад, п‘ятеро дітей за цей час викинулось з вікна через ті чи інші групи в соціальних мережах? – Такої інформації немає. Ми можемо казати щось опосередковано, ми можемо казати, що ця проблема є і ми від неї нікуди не дінемось, але чітко сказати, що є причинно-наслідковий зв‘язок, про це казати рано», – розповідає заступник начальника управління Департаменту Кіберполіції Віталій Паньков.

А якщо немає жертв, то немає і затриманих.

«Департаментом на сьогоднішній день заблоковано більше 600 груп, які тим чи іншим чином були пов’язані iз пропагандою «синього кита». Ми робимо роботу, шукаємо, але приходимо до осіб, які тільки опосередковано можуть відноситись до даних груп і ці групи не тягнуть за собою нічого», – каже заступник начальника управління Департаменту Кіберполіції Віталій Паньков.

Не відкидаючи гострих проблем підліткової психології, ми все ж вважаємо доречним не піддаватися паніці і перевіряти будь-яку сенсаційну інформацію. Це збереже і здоров’я і батькам, і підліткам.

«Коли людина перебуває в стані страху всі раціональні аргументи вона не чує. Тут дитині моїй загрожує небезпека, а ви мені про цифри статистики. Яка статистика, вона у мене одна. Тут працює історія гасити вогонь вогнем, говорити про те, що є групи, яким це вигідно, що це розмова не про те, це вас лякають для того, щоб прикрутити гайки. Ось що ми можемо зробити», – підсумовує медіа-аналітик Олексій Ковжун.

/Олена Козаченко, «Слідство.Інфо»

 

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Олена Козаченко

Не менш важливі розслідування