Судити по-новому: що відомо про кандидатів до Верховного суду

Поділитися

Марія Горбань, Слідство.Інфо

Діти, які навчаються в Росії, незадеклароване майно та ухвалення сумнівних рішень. Такі факти про кандидатів до Касаційного кримінального суду стали відомі Громадській раді доброчесності та активістам. Касаційний кримінальний суд входить до складу Верховного суду. Саме ці судді перевіряють законність й обґрунтованість рішень, ухвалених у попередніх інстанціях.

У 2018 році стартувало декілька конкурсів до українських судів. Зокрема, до Верховного суду прийде майже 80 нових суддів. З них 16 потраплять до Касаційного кримінального суду. Слідство.Інфо розповідає про п’ятьох кандидатів, які опинилися серед тих, хто найкраще склав кваліфікаційний іспит. Водночас на них же звернула увагу Громадська рада доброчесності та журналісти.

Михайло Вільгушинський набрав найбільше балів за іспит. Уже вісім років працює у Вищому спеціалізованому суді. За інформацією «Чесно», загальний суддівський стаж — понад 30 років. Під час торішнього конкурсу до Верховного суду Вільгушинський не пройшов за результатами підсумкового рейтингу.

Громадська рада доброчесності побачила невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, у ГРД зазначили, що задекларовані доходи судді не відповідають рівню його життя. У 2013 році він не задекларував право користування на елітну автівку Lexus LS 460, а у 2015-2017 роках — не згадав про автомобілі ACURA MDX та Toyota Camry.

Окрім цього, син та матір судді у 2013 році придбали 82 сотки землі на Вишгородському обвідному каналі Київського моря. Як писали «Наші гроші», земельна ділянка могла обійтися родичам Вільгушинського в близько 250 тисяч доларів.

Суддя Сергій Єремейчук з Апеляційного суду Рівненської області до 2003 року працював у Рокитнянському райвідділку Рівненщини. Уже будучи суддею Єремейчук слухав справи, пов’язані з колишніми співробітниками, що є конфліктом інтересів. Таких справ було аж 41, повідомляють у раді доброчесності.

Єремейчук задекларував п’ять земельних ділянок на Рівненщині, квартиру дружини й доньки в Рокитному, а також квартиру тещі в Рівному. За даними PROSUD, ця квартира коштувала близько 52 тисяч доларів, а дохід тещі за 2012-2015 роки — лише 23 тисячі гривень. Водночас працює теща в Рокитному, а сам Єремейчук — у декількох хвилинах ходьби від цього будинку.

Суддею Апеляційного суду Донецької області Олександром Дем’яносовим також цікавилася Громадська рада доброчесності. У 2015 році він скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного у створенні терористичної організації Володимира Нестеренка. Згодом той утік. За інформацією медіа, Нестеренко начебто керує типографією в окупованому Донецьку, що друкує антиукраїнські газети, і загалом є важливою особою в так званій «ДНР». Рішення колегії суддів відпустити Нестеренка спричинило значний резонанс.

Поза тим, за інформацією «Схеми», син Олександра Дем’яносова навчається в Московському інституті міжнародних відносин з 2011 року за кошти та за направленням МЗС. Разом з дружиною суддя володіє 22-ма земельними ділянками на Донеччині, будинком, трьома квартирами, двома гаражами та автівкою Hyundai Tucson 2007 року випуску.

Суддя Краматорського міськсуду Донеччини Лариса Переверзева у 2012 році засудила до п’яти років за ґратами громадського активіста Костянтина Лаврова. Той нібито вимагав гроші за припинення акцій протесту проти будівництва корпорацією сина екс-президента Януковича будинку на місці знесеного готелю.

Українська Гельсінська спілка з прав людини віднесла справу до таких, що пов’язані з переслідуванням представників громадянського суспільства.

У декларації за 2017 рік суддя вказала право користування квартирою в Краматорську від 2011 року, хоча раніше не декларувала цю нерухомість. Також їй належить дві квартири в окупованому Донецьку.

Суддя Апеляційного суду Донецької області Геннадій Гришин торік також подавався на конкурс до Верховного суду, однак не пройшов. Громадська рада доброчесності вказала, що Гришин виносив вирок у справі, яка потім розглядалася в Європейському суді з прав людини. ЄСПЛ зазначив, що під час розгляду порушили положення Конвенції про захист прав людини. Колегія суддів з Гришиним визнала винним чоловіка в убивстві з корисливих мотивів і незаконному зберіганні зброї. Сам Геннадій Гришин не вказав у декларації доброчесності, що ухвалював подібні рішення.

(Головне фото — пленум Верховного суду, 14 грудня 2017 року. Джерело — supreme.court.gov.ua)

Поділитися

Не менш важливі розслідування