Марія Горбань, Слідство.Інфо
Увесь минулий тиждень фейсбук знову говорив лише про журналістку-розслідувачку Наталку Седлецьку. Але тепер новини ніби радісні. Схоже Європейський суд з прав людини відмінив рішення українського суду про доступ до даних з телефону журналістки посилаючись на якесь загадкове “Правило 39”. Або ні?
Слідство.Інфо розібралося, що означає “Правило 39”, як Європейський суд з прав людини може вплинути на рішення, які журналістка Седлецька вже отримала в українських судах і як на все це реагує українська медіа-спільнота.
ТО ЩО ТАМ СТАЛОСЯ? ЩО ХОРОШОГО ВИРІШИВ ТОЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД?
Європейський суд з прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки Наталії Седлецької. Сталося це 18 вересня. Суд застосував “Правило 39” і тепер дані з телефону української журналістки не можна використовувати. А команді захисту Седлецької таким чином суд дав час для підготовку та направлення ще однієї скарги до ЄСПЛ.
А ЧОМУ СЕДЛЕЦЬКА ВЗАГАЛІ ПОДАВАЛА СКАРГУ В ЄСПЛ, НАГАДАЄТЕ?
Тому що раніше, 27 серпня, Генеральній прокуратурі надали доступ до персональних даних з телефону Наталки Седлецької за 17 місяців – з 19 липня 2016-го до 16 листопада 2017 року. Повязано це зі справою “плівок Ситника”, у якій Седлецька є свідком. Не чули про цю справу? Тоді читайте наш попередній матеріал на цю тему.
А ЩО, ТАК МОЖНА БУЛО?
Так, можна. В ЄСПЛ можна подавати скаргу тільки тоді, коли використані всі ефективні способи захисту. А юристи журналістки зробили навіть більше.
Взагалі-то ухвала суду від 27 серпня надання слідству доступу до даних журналістки з телефона оскарженню не підлягала. Втім, юристи Седлецької разом скористалися також загальною нормою права, щоб подати на апеляцію.
“Апеляційний суд розглянув заяву і скасував ухвалу від 27 серпня і постановив нову ухвалу від 18 вересня. У ній суд задовольнив прохання прокуратури, але там був доступ до меншої кількості інформації – лише дані про місцезнаходження”, – пояснила юристка “Інституту розвитку регіональної преси” Людмила Панкратова.
Фото із Facebook-сторінки Наталки Седлецької
“У скарзі до ЄСПЛ юристи звернулися за “Правилом 39” – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи стосовно якогось права, яке може бути порушено, якщо суд терміново не втрутиться”, – додала Панкратова.
ЩО ЗА “ПРАВИЛО 39”?
Правило 39 застосовується у випадку, коли рішення суду може загрожувати життю особи. Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано. У випадку отримання даних із телефону журналістки загроза буде не лише для неї, а й для її джерел, які прокурори зможуть ідентифікувати.
За словами юриста ІРРП Олександра Волошина справа Седлецької важлива не лише конкретно для Седлецької, а й для свободи слова в Україні загалом, адже йдеться про практику захисту джерел.
А ЧОМУ Ж ТОДІ ЗАХОДИ ТИМЧАСОВІ, ЯКЩО СПРАВА ТАКА ВАЖЛИВА? УХВАЛА ДІЄ ТІЛЬКИ ЯКИЙСЬ ЧАС?
Так, заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Вона по суті просто дає команді захисту Седлецької час аби підготувати та направити до ЄСПЛ повну скаргу, яку суд розглядатиме в пріоритетному порядку. Іншими словами, тепер захист журналістки має в деталях пояснити Європейському суду, що ж саме сталось, а суд обіцяє розглянути цю скаргу швидше ніж зазвичай.
Після того, як сторона захисту Седлецької подасть усі необхідні документи, Європейський суд з прав людини може продовжити термін заборони про використання даних із телефону журналістки. Тобто навіть якщо ЄСПЛ не розгляне скаргу Седлецької до 18 жовтня 2018 року, але юристи нададуть всі документи до вказаного терміну, суд може продовжити термін дії “правила 39”.
І УКРАЇНА МАЄ ОБОВ’ЯЗКОВО ВИКОНУВАТИ ЦЕ РІШЕННЯ?
Так. Оскільки Україна підписувала Конвенції з захисту прав людини, рішення суду є обов’язковим для виконання. Відповідальним за виконання рішення ЄСПЛ є Міністерство юстиції України та уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заступник міністра юстиції Іван Ліщина.
А ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА ВЖЕ ОТРИМАЛА ІНФОРМАЦІЮ?
Якщо мобільний оператор вже передав генпрокуратурі інформацію з телефону Седлецької, вони все одно не можуть її використовувати. Навіть якщо генпрокуратура використовуватиме дані лише про місцезнаходження журналістки, це теж буде порушенням.
І ЩО ТЕПЕР? ВСІ ЩАСЛИВІ, НІХТО БІЛЬШЕ ЗА СЕДЛЕЦЬКУ НЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ?
Всі щасливі, звісно. Але закінчувати хвилюватись рано. Поки що ніхто з українських посадовців відповідальних за виконання рішень Європейського суду на заборону не відреагував. Тож журналісти вирішили об’єднатися і дотиснути владу, аби отримати хоч якусь відповідь і запустили флешмоб.
І ЩО ЦЕ ЗА ФЛЕШМОБ?
Це інформаційний флешмоб. Журналісти з-понад 15 медіа 20 вересня відправили однакові інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із умовною назвою #Луценко_дай_відповідь. У кожному запиті – по шість питань, які стосуються рішення ЄСПЛ за скаргою журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької.
Запити вже надіслали журналісти видань “Українська правда”, телеканал 24, телеканал UA:Перший, “Новое время”, “Громадське телебачення”, Радіо Свобода, “Громадське радіо”, “Цензор.нет”, “Слово і Діло”, “UA Крим”, Kyiv Post, Bihus.info, програма Вікна-новини (СТБ), Медійна ініціатива за права людини, бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, ІА “Центр журналістських розслідувань”. Слідство.Інфо також приєдналося до флешмобу.
Журналісти Слідства.Інфо із запитом до Юрія Луценка
Згідно із законом “Про доступ до публічної інформації”, відповідь на інформаційний запит журналістам ГПУ має дати упродовж п’яти робочих днів.
Для того, щоб пояснити вам, що сталося, ми поспілкувалися з юристами “Інституту розвитку регіональної преси” Людмилою Панкратовою та Олександром Волошиним.