Благодійна допомога може бути різною. І навіть у вигляді зброї.
Виявляється, зброєю можна не тільки завдати шкоди, але й подякувати. Так буває, коли підприємство дарує силовим відомствам пістолети, в той же час отримуючи доступ до державних замовлень у сотні мільйонів гривень.
Нагородна зброя, яку політики отримують з рук міністрів – часто недешеві пістолети та гвинтівки відомих зарубіжних марок. Втім, не всім так щастить. Михайло – колишній боєць Правого сектору. Свою першу зброю на цій війні він здобув як трофей. Відібрав у ворога автомат. Каже, більшість зброї у бійців в АТО виготовлена ще за радянських часів.
«Стандарт – це автомат, кулемет. Гранатомет, АГС, ДШК, ЗУ. Стандартний набір.
АК-74, АКС, АКСУ. Все радянська зброя. Навіть автомати були. Ну, були, особисто не бачив, але, кажуть, що переозброїли морпехів. Їх вже на нові автомати поставили українського виробництва. Але в них є дуже велика проблема – вони швидко зношуються і щоб його розібрати, треба ще і інструменти мати з собою» – згадує Михайло про зброю радянських часів, якою воюють у АТО.
А от Сергій Пашинський – народний депутат від «Народного фронту», на відміну від Михайла, не воював. Втім, має штурмову гвинтівку українського виробництва «Форт 224» та сучасний пістолет австрійської фірми Glock 19.
Вогнепальну зброю нардеп Пашинський отримав від свого однопартійця з «Народного фронту», Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як нагородну зброю. Але, крім Пашинського, міністр нагородив ще чимало політиків стволами іноземного виробництва. У своїх численних інтерв’ю Арсен Аваков неодноразово стверджував: на зарубіжну зброю його відомство бюджетних грошей не витрачало.
Більш детальну інформацію про те, кого і якими пістолетами нагороджено у МВС, відмовляються надавати. Міністр Аваков опублікував тільки кількість – 1322 одиниці нагородної зброї. Однак «Українська правда» з’ясувала, що за 2014-2015 роки 113 пістолетів виданих Арсеном Аваковим як нагорода – це зброя іноземного виробництва.
Ці іноземні «стволи» у МВС для нагородження передає приватна компанія ІБІС. В свідченнях по кримінальному провадженню Генпрокуратури, які має в розпорядженні Слідство.Інфо Ромас Грунскіс, комерційний директор фірми пояснив, що «спортивні пістолети марок SPHINX, Glock, CANIK, CZ-75, TAURUS, Beretta, S&W M&Р, передавались в якості допомоги на безплатній основі Міноборони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки та МВС. Подаровані ІБІСом пістолети, потім стали нагородними».
Юрист Української асоціації власників зброї Віталій Коломієць давно стежить за цією темою.
«Законом про запобігання корупції передача майна, майнових прав, будь-яких інших речей органам державної влади – суворо заборонено. Це пряма корупція» – каже Коломієць.
Віталій Коломієць як юрист і адвокат впевнений: Міністерство внутрішніх справ не мало права отримувати таку благодійну допомогу від комерційного підприємства.
«Тобто передача, безоплатна передача органам державної влади чи якійсь посадовій особi цього органу державної влади майна чи майнових прав, а зброя – це цілком звичайне майно, – це є корупція, стаття 54 цього закону» – додає правник.
Натомість у МСВ проблем з передачею зброї у вигляді благодійної допомоги ніяких не бачать. І приймають від ІБІСу пістолети на мільйони гривень.
Наприклад, Державна установа «Центр обслуговування підрозділів МВС України» від ТОВ ІБІС за період з 2015 по жовтень 2017 року отримала благодійну допомогу у вигляді спортивної нарізної вогнепальної зброї іноземного виробництва у кількості 276 одиниць зброї на суму 3 375 167,54 гривень.
Ми не вважаємо, що це якась велика така дірка або прогалина, яка дозволяє робити якісь зловживання, тому що в час збройної агресії ми раді будь-якій допомозі. Будь-хто, хто може допомогти нам зі зброєю і для нагородного фонду, і для підрозділів – ми це тільки вітаємо, – пояснює спікер МВС Артем Шевченко.
“Слідство.Інфо” має декілька листів, в яких ІБІС пропонує отримати від них благодійну допомогу у вигляді 23 пістолетів. Коли ми питаємо у керівництва ІБІСу, чому вони займаються такою благодійністю та фактично дарують пістолети різним державним органам, один з керівників фірми Ромас Грунскіс уникає прямої відповіді та відмовляється давати інтерв’ю.
– Это же не благотворительность.
– Но вы же занимаетесь благотворительностью?
Естественно. Но целостная тема – это не благотворительность, – каже Грунскіс.
Один пістолет Glock коштує від 40 тисяч гривен, Beretta – від 37 тисяч. За нашими підрахунками загалом у 2014-2015 роках ІБІС передав МВС пістолетів на суму більш ніж 3 мільйони 300 тисяч гривен. Якщо це не благодійність, то заради чого компанія ІБІС безкоштовно дарує пістолети Міноборони, СБУ, МВС для нагород? І за рахунок чого компанія компенсує кошти витрачені таким чином на дорогі подарунки?
«Щоб це не було – зброя, зброярський ринок чи автомобільний ринок, чи ринок нерухомості, чи ринок фінансовий або валютний ринок. Якщо це вчиняється – це вчиняється з певною ціллю, щоб отримати певні незаконні, антиконкуретні, певні переваги на ринку», – так пояснює цю благодійність адвокат Коломієць.
Юрій Ніколов – журналіст, який останні 10 років займається розслідуваннями корупції у державних закупівлях, розповідає, що ці певні переваги для ІБІСу стають очевидними, якщо уважно поглянути на тендери від МВС, Нацгвардії та Міноборони:
«Звісно, це дуже простий висновок. Проаналізувавши всі дані про закупівлі пістолетних набоїв, які публікувались у “Прозорро” і у “Віснику держзакупівель” за останні роки, я побачив, що з 2015 року, як тільки «Вектор-С» і оці «Ібіс», і «Європа Арм», зайшли у державні закупівлі, окрім них фактично ніхто не постачає» – каже Ніколов.
За останні 4 роки, за даними системи “ПРОЗОРРО”, ІБІС та пов’язані з ним компанії отримали майже 200 мільйонів бюджетних гривень на держзамовленнях від силових відомств.
«Більше ніхто не отримує підрядів. Тобто є мізерні підряди у інших компаній. Мізерні, ну, для порівняння – от наше угрупування за останній рік отримало десь там підрядів на 30 мільйонів. Всі інші, близько десятка компаній, отримали там підряди на 5-7 мільйонів. Тобто 10 компаній – 5-7 мільйонів, і ось три наші фірмочки – 30 мільйонів», – розповідає Ніколов.
Переважна кількість цих державних закупівель проходить за спрощеною процедурою, коли купляють у одного продавця. Тобто, немає ніякого змагання за найнижчу ціну. Наприклад, переважно тільки ІБІС та пов’язані з ним фірми продають набої для поліції.
Комерційний директор ІБІСу Ромас Грунскіс пояснює це дуже просто:
– Просто посмотрите, что практически никто их не возит. Поэтому вот там написано, по-моему, 80% или даже больше, что мы там поставили этого дела. Удивительно, что не 90. Понимаете, потому что удивляюсь, у кого они есть. Потому что на рынке, ну, есть же ещё гражданский рынок. Я на гражданском рынке не вижу этих патронов. Значит, мне кажется, что их нет – заперечує Грунскіс.
Отже, коли зброю передають солдатам та гвардійцям, це, безперечно, добре. Коли зброю передають політикам та чиновникам, це сканадально, але не злочин. Але, коли в обмін на зброю ти можеш отримувати бюджетні замовлення – це вже, як мінімум, підстава для перевірки Національним антикорупційним бюро.
/ Володимир Сіляков для “Слідства.Інфо”