Четвертого грудня 2016 року, о четвертій ранку, під час перестрілки у селі Княжичі під Києвом від дружнього вогню загинули п’ятеро поліцейських: два співробітника поліції охорони, два співробітника оперативної служби Національної поліції міста Київ та начальник відділу Управління КОРД.
Офіційно винуватців трагедії не називають — триває слідство, але не офіційно батькові загиблого співробітника поліції охорони Сергія Орлова повідомили, що його син першим натиснув на гачок і спровокував перестрілку. Батько каже — про це почали говорити вже наступного дня після того, як сина поховали. Але Олександр у таку версію міністерських чиновників вірити відмовляється:
«Мені сказали, що мій син хотів когось убити. Та через його груди пройшло 30 куль і вони ще намагають знайти крайніх! Ну не могла людина з простреленими ось так пальцями, від руки і до ноги простреленою — не міг нічого вже зробити. Навіть якщо в бронежилет потрапляє куля — вона забиває подих. Уже людина нічого не може, поки не зніме бронік. А бронежилети у них взагалі ніякі» — пояснює Олександр Орлов.
Батько загиблого поліцейського — сам колишній правоохоронець, — проводить власне розслідування подій тієї ночі. І вірить тільки собі
Він сам відслужив у міліції 25 років, тому знає про що каже. Каже, син ніколи не застосовував зброю, у які б ситуації не потрапляв під час виконання службового завдання: «Його стріляли два рази, а він пістолета не витягувати, затримував так. Була бійка, 20 людей, він приїхав і всіх цих 20 людей заспокоїв сам».
Офіційна версія причин силового зіткнення між поліцейськими: сталося трагічне непорозуміння під час спецоперації із затримки банди небезпечних злочинців на гарячому. В спецоперацію карного розшуку випадково втрутилися співробітники поліції охорони. Через кілька годин після трагедії, Антон Геращенко напише у своєму екаунті в соціальній мережі Facebook:
«…В строящемся частном доме, были размещены полицейские-разведчики, задача которых была следить за обстановкой и подать команду на задержание бандитов. В это время в соседнем доме в автоматическом режиме сработала охранная сигнализация.
На место прибыл наряд госслужбы охраны, который заметил и задержал двоих полицейских-разведчиков, думая, что они могут быть причастны к срабатыванию сигнализации в соседнем доме.
В тоже время, группа захвата, судя по всему, решила, что сотрудники разведки попали в беду, захвачены преступниками, которые их обнаружили и выехали на микроавтобусе на улицу, где сотрудники ДСО задержали полицейских-разведчиков.
Далее, между сотрудниками ДСО и группой захвата произошла перестрелка длившаяся несколько мгновений и унесшая пять жизней».
За словами Геращенка останнє, що встигли сказати розвідники: «К нам идут люди в черном, нам конец». И было принято буквально в течение нескольких минут это роковое решение идти на штурм и освободить этих ребят-разведчиков».
Слідство.Інфо ще не має всієї повноти доказів, щоб висувати остаточну версію події. Але, ми зібрали чимало свідчень, щоб поставити під сумнів версію керівництва МВС. Ключові пункти офіційної версії не зовсім відповідають тому, що, як нам вдалося встановити, відбувалося на місці подій в ту трагічну ніч.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
За офіційною версією свій нічний пункт спостереження розвідники поліції обладнали в недобудованому будинку на вулиці Шептицького. Мовляв, звідси мали слідкувати за будинком із засідкою, де чекали грабіжників, щоб взяти їх «на гарячому». Але наскільки спостережний пункт був виправданим у цьому місці?
Недобудований будинок, в якому поліцейські розвідники начебто облаштували спостережний пункт
Щоб зрозуміти це ми вирішили поставити власний експеримент і встановити, а що бачили учасники тих подій вночі? У темряві ми маємо знайти відповіді на ключове питання: що робили глибоко законспіровані розвідники у покинутому довгобуді?
Попри те, що будинок двоповерховий, сам пункт спостереження міг знаходитися лише на першому поверсі. Сходи на другий власники так і не встигли побудувати. І одразу стає зрозуміло, що із унікального пункту спостереження майже нічого не видно! Лише невеликий фрагмент дороги через відсутні ворота, а решту затуляє паркан, і будинок №22, де спрацювала сигналізація. Але, чи видно будинок, де розташовувалась основна засідка? До останнього часу це місце приховували і, як виявилося, невипадково.
Із так званого «пункту спостереження» майже не видно об’єкт потенційного пограбування
Мешканець одного із сусідніх будинків, Сергій Сліпенко, вказує нам на протилежний кінець вулиці : «Засаду делали там. В самом конце, под лесом». Із недобуду, де сиділи розвідники цей будинок навіть вдень побачити неможливо — усе закриває будинок, де спрацювала сигналізація.
Тобто, якщо із так званого «пункту спостереження» майже не видно об’єкт потенційного пограбування, то чи займалися розвідники взагалі стеженням? І якщо ні, то що насправді вони робили на місці події?
РОЗВІДНИКИ?
Керівництво МВС воліє не згадувати про причини спрацювання сигналізації у сусідньому із недобудом будинку. Кажуть: спрацювала сама по собі. Таке стається інколи. Але тільки не тієї ночі — запевняє нас начальник Броварського відділу управління поліції охорони Київської області Олександр Чернявський: «На місці події було виявлено віджим вікна і сліди на снігу».
Командир загиблих працівників поліції охорони, наполягає — його підлеглі приїхали на реальне спрацювання сигналізації. Це була не помилкова тривога. До будинку справді хтось вдерся:
«Дуже багато слідів навколо будинку. При цьому було на допомогу викликано ще один наряд поліції охорони, які разом обстежили прилеглу територію. Дуже багато слідів було. Один екіпаж не міг розібратися, тому що були сліди відходу до лісу. Сліди були в інший бік. Сліди були навколо будівлі. Один наряд блокував будівлю. Один наряд блокував будівлю, так як злочинець міг перебувати в середені будівлі. Тому вони не могли покинути дану будівлю. Вони її заблокували і вже певними силами, підсиленими нарядами, почали пошук злочинців» — додає Чернявський.
«Один екіпаж не міг розібратися, тому що були сліди відходу до лісу. Сліди були в інший бік. Сліди були навколо будівлі.»
Те, що до будинку №22 влізли сторонні підтвердила і його власниця Тамара Данішевська:
«Снято там пару картин было. Громко сказано — картины, репродукции. Даже не репродукции, картинки. Картинки просто парочку было снято. Видно, что искали, как обычно там за картинами, сейфы. Но у нас этого нет» — каже жінка.
Батько загиблого поліцейського охорони підозрює: його син з колегами могли затримати розвідників саме через проникнення в будинок: «Они приехали на очередную княжескую кражу в селе Княжичи. Это уже была четырнадцатая кража. Так что эти все 14 краж должны быть раскрыты и узнать точно к кому относятся эти дома. Скорее всего выбирали тех, кто не будет жаловаться так как не может подтвердить источник своих доходов» — наполягає чоловік.
У МВС цю версію рішуче відкидають: «Це операція, до якої було залучено десятки людей. 25 тільки відсторонених. Про яку багато знали в поліції. Тому мені здається, що сам цей факт перебиває оцю конспірологічну версію про нібито злочин, який могли вчиняти самі працівники поліції», — каже Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій МВС України.
Але у розвідників-спостерігачів не вірить адвокат Ігор Чудовський. Він п’ять років викладав тактико-спеціальну підготовку групам кримінального розшуку для спецпризначенців МВС. Експерт каже: звичайне спостереження — це завдання звичайних оперативників. У законспірованих розвідників зовсім інше завдання:
«Если это негласные сотрудники — они там не должны были находиться. Они могли быть в составе даже группы преступной, если они внедрены в состав группы и должны были приехать с теми лицами, на которых сейчас ссылаются и говорят, что якобы они причастны. Потому что это и есть негласная работа» — пояснює він.
«Если это негласные сотрудники — они там не должны были находиться. Они могли быть в составе даже группы преступной»
Але, якщо до будинку вдерлись не поліцейські, то хто? Адже потенційні грабіжники, за якими велося стеження, в ту ніч до будинку, де їх чекала засідка так і не наблизилися. Тому, коли сигналізація спрацювала у будинку №22, недобудований будинок цілком міг стати місцем переховування після втечі для тих, кого шукала поліція охорони, а не спостережним пунктом.
Поліцейські охорони знайшли дерев’яні сходи, якими скористалися зловмисники, щоб перелізти через високий паркан. На цій секції не було й снігу, як на сусідніх. Потім поліцейські пройшли по слідах через пусту ділянку і вийшли на сусідній недобуд, де, за офіційною версією, і сиділи поліцейські розвідники. Цілком можливо, що недобудований будинок міг служити для них прихистком від переслідування, а не пунктом спостереження.
ЗАТРИМАННЯ
Затриманих розвідників посадили в патрульну машину поліції охорони. Поруч сіли самі охоронці. Батько загиблого поліцейського охорони додає, що після затримання розвідників, його син в машині поговорив по телефону зі своєю дівчиною.
«В 4:05 она ему звонит: «Сережа, ты где?». Он говорит: «Я сижу в машине, сейчас буду выезжать». Я слышу в машине говорят: «Начальник, давай рассчитаемся и разойдемся. Вы нас не знаете, мы вас». Мой сын сказал: «Пошел ты. Сиди и жди». А я у него спрашиваю: «Сережа, что случилось?», а он: «Не заморачивайся, выезжаю», — розповідає Олександр Орлов.
В ці хвилини, замість слідчої оперативної групи, що зазвичай розслідує обставини проникнення в будинок, з’явився спецпідрозділ КОРД. Патрульні ДСО помітили лише фари у темряві. Водій другого екіпажу навіть звільнив дорогу — адже це могли їхати місцеві мешканці або поліція. Натомість почалася стрілянина.
Водій другого екіпажу навіть звільнив дорогу — адже це могли їхати місцеві мешканці або поліція. Натомість почалася стрілянина
За офіційною версією стріляти почали поліцейські охорони, а бійці КОРД почали стріляти у відповідь, коли побачили, що їхнього командира Віталія Валецького вбито. У цей час командири обох екіпажів поліції охорони, Сергій Орлов і Євген Куртєв, сиділи на передньому сидінні службового «Деу Ланос». На задньому сидінні були затримані «розвідники».
Але стріляти із такого положення дуже не зручно. По-перше, поліцейські охорони були у зимовому одязі. По-друге — у бронежилетах. По-третє, довелося б розвертатися. Вцілити в когось досить не просто, а командиру КОРД одна куля влучила у голову, а друга — у ногу. Натомість бійцям КОРД було добре видно напис «поліція» на «Ланосі» і зручно стріляти.
Цю версію підтверджує фото, де видно, що вціліло переднє скло, натомість розстріляні дверцята водія із великим світловідбивним логотипом «Поліція», і заднє скло — ці кулі вбили розвідників. Тобто вогонь вівся щонайменше із двох точок чи навіть трьох точок. І точно на ураження.
Бійцям КОРД було добре видно напис «поліція» на «Ланосі» і зручно стріляти
Водій другої машини поліції охорони вцілів. Його машина стояла поряд, але в неї бійці КОРД не стріляли. Він каже, що першими відкрили вогонь на ураження саме кордівці: «Ми не вспіли нічого сказати. Він вискочив, три секунди, і начав стрілять. Я ж думав він побачить куда, розберемося. Що ж це — зразу пальба», — каже водій.
Ігор Чудовський викладав планування і проведення саме таких операцій. Експерт каже, розстрілу машини не мало бути: «Даже если было ранение и смерть сотрудника — это, прежде всего сказать: «Работает «Корд». Вызвать подкрепление, предложить им сложить оружие, связаться с руководством непосредственно службы охраны, которая обязана им передать это. Потому что напрямую ГСО не должно было подчиняться и «Корду».
Чому спостереження вели не звичайні оперативники із посвідченнями, а законспіровані розвідники? Чи знали бійці КОРДу, хто і за що насправді затримав розвідників? Відповіді на ці питання, сподіваємось з’являться згодом. А батько загиблого поліцейського — сам колишній правоохоронець, — проводить власне розслідування подій тієї ночі. І вірить тільки собі.