Мова на часі: дві спроби заблокувати «мовний закон»

Поділитися

Василь Бідун, Слідство.Інфо

Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон». 25 квітня за нього віддали голоси 278 народних депутатів. Закон встановлює українську мову єдиною державною, нею, зокрема, потрібно розмовляти в державному й комунальному секторах, в ЗМІ, в освіті, медицині тощо.

Попри те, що депутати й культурні діячі вітали українців з тим, що їх «нарешті захищає закон», спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ аж за три тижні після голосування в парламенті — 14 травня. Лише після цього закон передали президентові.

38 депутатів 25 квітня виступили проти закону, більшість із них — від «Опозиційного блоку». Хоча «опоблоківці» й були в меншості, саме їхні ініціативи заважали відправити документ на підпис Порошенку.

Про «мовний закон» уже висловився й новообраний президент Володимир Зеленський.

Яким чином депутати можуть блокувати вже проголосоване рішення, чи зможе Зеленський ветувати «мовний закон» й коли він нарешті запрацює — розповідає Слідство.Інфо.

СПРОБА ЗАБЛОКУВАТИ ЗАКОН ЧЕРЕЗ РАДУ

Перш ніж будь-який ухвалений депутатами закон потрапляє до президента, його повинен підписати голова Верховної Ради Андрій Парубій. Причиною того, що упродовж майже трьох тижнів спікер не міг підписати «мовний закон» стали чотири проекти постанов, які вимагали скасувати рішення, зареєстровані одразу після голосування. Їхніми авторами виступили переважно депутати від «Опозиційного блоку».

Один зі співавторів проекту постанови, заступник голови фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул назвав закон про мову «провокаційним», таким, що порушує Конституцію й «суперечить європейським нормам права».

Після ухвалення закону депутатам дається три дні на подання постанов про скасування голосування, якщо хтось має претензії. Як пояснив Слідству.Інфо один з ініціаторів «мовного закону», голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький, «опоблоківці» зареєстрували постанови насамкінець пленарного тижня — 25 й 26 квітня. Тому Парубій і не міг підписати документ до аж наступного сесійного засідання. Його запланували на 14 травня.

На думку співавтора закону про мову Тараса Шамайди, таким чином противники «мовного закону» намагалися тягнути час.

14 травня депутати розглянули постанови про скасування голосування. «За» проголосували лише 34 нардепи з необхідних 226-ти. Це дало можливість спікеру Андрієві Парубію підписати закон.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Київ, 14 травня 2019 року. Підписання відбулося після відхилення депутатами чотирьох проектів постанов, якими пропонувалося скасувати рішення парламенту щодо ухвалення закону. Кримський Андрій / УНІАН

СПРОБА ЗАБЛОКУВАТИ ЗАКОН ЧЕРЕЗ СУД

За кілька днів до сесійного засідання 14 травня противники «мовного закону» намагалися заблокувати його підписання через суд. Громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної» звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити спікеру парламенту підписувати закон. Парубій назвав це «цинічною спробою проросійського реваншу». Утім, уже наступного дня суд відмовив у задоволенні скарги.

На думку Тараса Шамайди, дві спроби заблокувати підписання закону є «дикими» з точки зору правової держави:

«Коли парламент проводить голосування і президент чинний каже, що підпише цей закон — у цивілізованій країні будь-які питання знімаються, — каже він. — Через якісь штучні позови, штучні постанови неможливо блокувати законотворчість».

ПЕРСПЕКТИВИ «МОВНОГО ЗАКОНУ»

Як повідомила заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, закон про мову вже направили президенту на підпис. Уже наступного дня Порошенко підписав його. Тепер його повинні оприлюднити в офіційних друкованих виданнях — «Офіційному віснику України» та газеті «Урядовий кур’єр». Відтак за два місяці «мовний закон» набуде чинності.

Переможець президентських виборів Володимир Зеленський уже заявив, що після вступу на посаду ретельно проаналізує «мовний закон». За словами новообраного президента, він хоче пересвідчитися, що в ньому дотримані конституційні права й інтереси всіх громадян України. Водночас Зеленський наголосив, що українська мова — єдина державна в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Зе гарант» Конституції: що може і чого не може робити президент України

Згідно з Конституцією України, президент може накласти вето на ухвалений Верховною Радою закон і повернути його на повторний розгляд. Однак, за словами Миколи Княжицького, Зеленський не матиме права вето, адже закон уже підписав чинний президент. Але матиме право законодавчої ініціативи. Тобто, наприклад, зможе запропонувати на розгляд Верховної Ради новий законопроект, або зміни до існуючого закону про мову. Утім, на думку Тараса Шамайди, парламент нинішнього скликання навряд чи за це проголосує.

Також, за словами експерта, президент може ініціювати звернення до Конституційного суду для перевірки конституційності закону.

Акція на підтримку «мовного закону» біля будівлі Верховної Ради в Києві, 25 квітня 2019 року. Цього дня парламент ухвалив закон про функціонування української мови як державної. Ратинський В’ячеслав / УНІАН
Поділитися

Не менш важливі розслідування