У всіх країнах корупція має системний характер і призводить до того, що державні інститути, зокрема судова влада, не можуть нормально функціонувати. Про це йдеться в щорічній доповіді Держдепартаменту США щодо прав людини у країнах світу. Не меншою мірою проблеми корупції стосуються й пострадянських країн. Головні висновки зі звіту Держдепу щодо корупції на пострадянському просторі наводить OCCRP.
Держдепартамент дійшов висновку, що повідомлень про корупцію на державному рівні в Україні небагато, але вона широко розповсюджена на всіх гілках влади.
У докладі йдеться, що антикорупційні органи у 2018 році стикнулися з політичним тиском, який підірвав довіру громадськості та поставив під загрозу життєздатність інститутів. Приклад такого тиску — призначення в Національне антикорупційне бюро кандидатів, лояльних до президента, які загрожують незалежності НАБУ.
У звіті відзначають, що в Україні також розповсюджене переслідування активістів за повідомлення про корупцію.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький та директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник під час засідання Верховної Ради, в Києві, 4 квітня 2018 року. Фото Ратинський В’ячеслав / УНІАН
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Суд для топ-корупціонерів: що треба знати про конкурс до Антикорсуду
Корупція в країні широко розповсюджена на всіх рівнях влади, йдеться в доповіді. Серед типових прикладів: підкуп чиновників, нецільове використання бюджетних коштів, розкрадання державного майна, відкати в процесі закупівель, вимагання та неналежне використання службового становища для отримання вигоди.
Повідомлення про корупцію з боку чиновників найвищого рівня не розслідують, відзначає Госдеп. Як приклад наводиться розлідування «Новой газеты», яка з’ясувала, що племінник віце-прем’єра РФ Дмитра Рогозіна і його компанія «Фотоэлектронные приборы» отримала держзамовлення майже на мільярд рублів, але виробництво за угодою так і не почалося. Однак розслідування щодо розтрати так і не проводилося.
Закон вимагає від чиновників надавати декларації про доходи та нерухомість, але, як ідеться у звіті, вони «не показують їхні реальні доходи або доходи їхніх родичів».
Влада розслідує багато випадків корупції з боку правоохоронців, але здебільшого справжня причина розгляду — «політична помста або прихована боротьба між правоохоронними структурами», вважають у Держдепі.
У спробах покривати інформацію про корупцію російська влада змушувала сайти знімати контент та погрожували заблокувати цілі платформи. Наприклад, Роскомнадзор погрожував заблокувати YouTube, Instagram та декілька десятків ЗМІ, якщо звідти не приберуть відео розслідування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про зустріч олігарха Олега Дерипаски та віце-прем’єра Сергія Приходька на розкішній яхті.
Роскомнадзор погрожував заблокувати YouTube, Instagram та декілька десятків ЗМІ, якщо звідти не приберуть відео розслідування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про зустріч олігарха Олега Дерипаски та віце-прем’єра Сергія Приходька на розкішній яхті.На фото — Олексій Навальний під час опозиційної акції в Москві, 12 червня 2013 року. Фото Олексія Кравцова / УНІАН
Оцінити масштаби корупції або ефективно боротися з нею в Білорусі практично неможливо, вважають у Держдепартаменті. Причини — відсутність незалежної судової та правоохоронної систем, розділення та прозорості влади, а також «змучена» незалежна преса.
Держдеп заявляє, що протягом року в Білорусі відкрили чимало справ про корупцію, але всі вони були вибірковими й непрозорими, а подекуди, на думку незалежних спостерігачів та правозахисників, політично мотивованими.
В Азербайджані існує систематична корупція на урядовому рівні та «корупція в усій правоохоронній системі», йдеться в доповіді. Це призвело до «обмеженої ефективності механізмів для розслідування та покарання за зловживання», а також безкарності співробітників служб безпеки.
Попри те, що уряд досяг певного прогресу в боротьбі з корупцією на низовому рівні — при наданні державних послуг, повідомлення про корупцію чиновників, зокрема високопосадовців, продовжують з’являтися.
Як приклад Держдеп наводить розслідування OCCRP, одне з яких встановило, що представники правлячої еліти країни організували «ландромат» для хабарів європейським політикам, розкошів, відмивання грошей тощо. Обсяг коштів, які пройшли через офшори, майже 3 мільярди доларів.
OCCRP також встановив, що діти президента Азербайджану Ільхама Алієва та міністра з надзвичайних ситуацій Кямаледдіна Гейдарова використовували десятки офшорних компаній для інвестицій у бізнес та нерухомість в Європі та на Близькому Сході.
Журналісти дізналися, що діти президента Азербайджану Ільхама Алієва та міністра з надзвичайних ситуацій Кямаледдіна Гейдарова використовували десятки офшорних компаній для інвестицій у бізнес та нерухомість в Європі та на Близькому Сході. На фото — президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв на саміті “Східне партнерство” у Вільнюсі (Литва), 29 листопада 2013 року. Фото Владислава Мусієнка / УНІАН
Держдеп США дійшов висновку, що «оксамитова революція» у Вірменії у травні 2018 року призвела до «перших по-справжньому конкурентних виборів» і «серії розслідувань системної корупції». Лише з 7 травня по 10 серпня 2018 року правоохоронці та податківці виявили порушення на 87 мільйонів доларів.
Держдеп США дійшов висновку, що «оксамитова революція» у Вірменії у травні 2018 року призвела до «перших по-справжньому конкурентних виборів» і «серії розслідувань системної корупції». Площа Республіки в Єревані, Вірменія, 17 серпня 2018 року. Фото — Facebook Nikol Pashinyan
У Держдепартаменті наводять як приклад справу про «шахрайство в мережі супермаркетів «Єреван Сіті», афілійованої з депутатом Самвелом Алексаняном. Розслідування встановило, що компанія не сплатила податків на десятки мільйонів доларів. А охоронця колишнього президента Сержа Саргсяна заарештували після того, як поліція знайшла понад мільйон доларів готівки в нічному клубі, що належить його дружині. В самого екс-охоронця було із собою більш ніж мільйон доларів готівкою. Він заявив, що «забув» згадати про ці кошти в декларації.
Корупція в Узбекистані носить «характер епідемії» та залишається безкарною, але 2018 року значно зросла кількість справ щодо корупції чиновників. У звіті Держдепу США йдеться, що за законом посадовці зобов’язані розкривати доходи, але такі дані не оприлюднюють.
Влада країни вибірково переслідує чиновників, які займаються корупцією — інші залишаються безкарними, як і люди, пов’язані з урядом або правоохоронцями, йдеться в доповіді. Відомство відзначило високий рівень корупції в судовій системі, хоча робота суддів — найбільш високооплачувана серед держслужбовців Казахстану.
Хабарі для уникнення покарання в суді — серйозна проблема правоохоронних органів країни, кажуть у Держдепартаменті. Силовики, особливо в південній частині країни, часто застосовують арешти, катування та погрожують переслідуванням, вимагаючи гроші.
У звіті відомство пише про переслідування тих, хто розкриває акти корупції. Журналістку Ельнуру Алканову звинувачували в незаконному отриманні інформації та розголошенні банківської таємниці після публікації матеріалу про корупційну схему з продажу державного майна під Бішкеком. Справу пізніше справу закрили.
Держдепартамент пише про численні повідомлення про корупцію, кумівство та упередженість при наймі на роботу на всіх рівнях влади. Хоча уряд і визнав проблему з корупцією і почав діяти, засуджені лише чиновники нижчого рівня.
У Таджикистані також немає закону про декларування доходів для чиновників.
Уряд Молдови досяг певного прогресу в розслідуванні корупційних справ щодо чиновників та суддів, йдеться в доповіді. Утім, це здебільшого вибіркове правосуддя.
Водночас влада намагається легалізувати потенційно незаконні статки. Наприклад, уряд ухвалив закон про амністію капіталу, який може сприяти легалізації коштів, отриманих під час «банківського скандалу» в Молдові у 2014 році. Тоді один з трьох найбільших банків країни вивів за кордон мільярд доларів. OCCRP встановив, що організатори цієї схеми причетні до відмивання 20 мільярдів доларів з російських держкомпаній.
Прапор США під час зустрічі директора НАБУ Артема Ситника і заступника держсекретаря США з міжнародних питань щодо правоохоронної діяльності Кірстен Медісон у Києві, 19 жовтня 2018 року. Фото Ратинський В’ячеслав / УНІАН