Дев`ятирічна Настя Дмітрієва мріє стати чемпіонкою з вітрильного спорту. Для цього вона щодня тренується в дитячому юнацькому спорткомплексі на березі Бузького лиману в Миколаєві. Крім неї тут також займаються діти, які вподобали веслування на байдарці.
Але останнім часом нормально тренуватися діти не можуть. Біля їхнього спорткомплексу почало працювати днопоглиблювальне судно, яке забруднює воду мулом. Чиста вода акваторії почала перетворюватися на болотну.
«Водорості почали припинати на берег, тепер в нас і берег брудний. – А колір води який? – Колір води змінюється, коли приплив. – Із-за чого, як ти думаєш? Тому що це судно ходить і бере з різних заводів бруд, а потім викидає в нашу річку», – каже Настя.
Тренер дівчини не радить тренуватися в таких умовах.
– Першочергове завдання будь-якого тренера вітрильного спорту – це забезпечити безпеку, тобто навчити дітей плаванню, а зараз все це знаходиться під зривом. Я не можу зараз розпочати, незважаючи на погодні умови, навчання плаванню, і таким чином діти зараз знаходяться в зоні ризику. Так, вони виходять в рятувальних жилетах, але вони повинні повноцінно плавати, – зауважує тренер Григорій Верховецький.
Мул піднімає судно, що називається землесосом. Воно поглиблює дно акваторії Миколаївського морського торгівельного порту. Збираючи забруднений від господарської діяльності мул, землесос скидає його в акваторії спортивно-оздоровчого комплексу. За документами, які є у порту, це місце позначене як підводний відвал для скидання ґрунту номер одинадцять.
За кілька днів скидання мулу в районі спортивно-оздоровчого комплексу було засипано підхідний канал до нього. Тепер не всі яхти можуть безпечно заходити сюди.
– Канал був чотири метри глибиною. Зараз, в кращому випадку, 2-1,8 метри. Це з урахуванням того, що зараз досить великий приплив. Буде відлив – ми, напевно, взагалі не зможемо вийти, – скаржиться Олександр Іванов, один з активних прихильників вітрильного спорту.
До цього року в Миколаєві мало хто знав, що в Бузькому лимані у межах міста існує підводне звалище для донного мулу. Вибухнув скандал, обурені городяни проводили акції протесту, вимагаючи від влади заборонити забруднювати лиман.
– Ми хочемо, щоб це звалище проводилася відповідно до норм. Як робить це «Дельта-Лоцман». Вони вивозять це в море і там… Принаймні, екологічно це більш сприятливо, ніж вони зараз займаються, – каже Денис Андрєєв, мешканець Миколаєва.
Влада нарешті відреагувала. Мер Миколаєва пообіцяв, що днопоглиблювальні роботи будуть зупинені:
«Я як міський голова стою на позиції, що роботи треба припинити, опрацювати, дійти згоди разом із нами і лише тоді продовжити роботи з днопоглиблення».
Але втручання міської влади не допомогло – землесос не припинив відвозити і скидати мул біля спортивно-оздоровчого комплексу. Його спробували зупинити Управління екології та Держагентство рибоохорони, які моторним човном наблизились до судна. Але марно.
На борт землесоса інспекторів так і не пустили. Роботи судно вперто продовжило.
Примітно, що землесос «Сєвєродвінський» ходить під прапором Танзанії. За кілька років судно неодноразово змінювало порт приписки та власників, які надійно сховані в офшорах. Але останні три роки судно перебуває в користуванні фірми «Техморгідрострой-Миколаїв». Вона бере підряди на поглиблення дна в українських портах. При цьому, не маючи ані свого флоту, ані значної матеріальної бази. Через це посередництво послуги з поглиблення дна від миколаївської фірми обходяться державним морським портам часто вдвічі дорожче, ніж якби вони домовлялися з власниками суден напряму.
Так, в 2015 і в 2016 роках «Техморгідрострой-Миколаїв» орендував для виконання днопоглиблювальних робіт в Маріупольському та Бердянському портах землесоси «Мілфорд» та «Сєвєродвінський».
За документами, які є у “Слідства.Інфо”, судно «Мілфорд» належало фірмі «Jollanta Group LTD» з Белізу. Директором цієї фірми є громадянин Російської Федерації Юрій Мельниченко, один з керівників російської компанії ООО «Гідрострой-Калінінград». Сам землесос «Мілфорд» також належить даній компанії. Аренда цього землесоса коштувала 15,5 тисяч доларів США за добу, а для «Техморгідрострой-Миколаїв» вже 35 тисяч доларів.
Земснаряд «Сєвєродвінський» ще в 2008 році належав ОАО «Северное морское пароходство». За документами, які є в редакції, в 2015 році оренда судна офшорної компанії «Krayteks Group Holding Limited» становила 15 тисяч доларів за добу. А для ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв», який її орендував у цієї фірми, і у подальшому для ДП «АМПУ» вона становила вже 29 000 доларів США на добу, що свідчить про завищення вартості у 2 рази.
Такі чималі комісійні, які оплачуються державними морськими портами, вже зацікавили Національне антикорупційне бюро України.
«За версією слідства, вартість цих робіт, які були закуплені в 2015 році, завищена в зв’язку із укладанням посередницьких договорів оренди днопоглиблювального обладнання», – каже Світлана Оліфіра, речниця НАБУ.
Так само є предметом кримінального провадження укладений договір ДП АМПУ з ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв» в минулому році.
«Слідство вважає, що зібрано достатньо доказів, які свідчили б про те, що процедура торгів порушена, пропозиції учасників торгів не відповідали дійсності й ці торги мають бути відмінені», – додає речниця НАБУ.
Поточна діяльність «Техморгідрострою» через угоди та зобов’язання контролюється колишніми впливовими службовцями з державної судноплавної галузі. Зокрема, екс-заступником начальника Бердянського морського порту Андрієм Мишком та екс-працівником державного підприємства «Усть-Дунай Водшлях» Олександром Кучером.
Бізнес на бюджетних контрактах з державними портами дає чималий дохід. 290 мільйонів гривень фірма отримала за поглиблення дна в Бердянському та Маріупольському портах позаминулого року. А минулого року вже вдвічі більше – 712 мільйонів гривень. Скільки з цих грошей реально було витрачено на днопоглиблювальні роботи, а скільки пішло в кишені вчорашнім чиновникам – комерційна таємниця. Але у Андрія Мишка минулого року з’явилася квартира в самісінькому центрі Києва площею майже 300 квадратів. А ще новенький позашляховик Мерседес GLS, куплений лише кілька місяців тому.
“Слідство.Інфо” вирішило поцікавитись у директора компанії Олексія Буштрука деталями угод. Але той розмовляти з журналістом категорично відмовився.
– Це вас турбує Ярослав Чепурний, програма “Слідство.Інфо”. Олексій Геннадійович, можна до вас підійти, зустрітися хочеться з приводу скандалу…
– Ярославе, вибачте, я людина аполітична і непублічна. Ми займаємося роботою, тому я не бачу сенсу у зустрічі…
Йдемо в офіс фірми, але і там розмови не вийшло.
– Олексій Геннадійович, кілька запитань. Чому Ви фрахтуєте російські судна?
– Не потрібно мені заважати працювати.
– Скажіть, кілька питань?
– Що Ви лізете так?
– Чому Ви фрахтуєте російські судна? Ви знаєте, що фінансуєте таким чином тероризм?
– Ми не фрахтуємо російські судна.
– «Сєвєродвінський» – це російське судно.
– Ні.
– Андрій Мишко – він же реальний власник фірми «Техморгідрострой-Миколаїв», правильно?
– Двері можете звільнити?
– В 2015 році Ви звертались з листом…
Олексій Буштрук грюкає дверима прямо перед обличчям журналіста.
Примітно, що кримінальні провадження щодо фірми не зупинили адміністрацію Миколаївського морського порту від того, щоб знову найняти її вже цього року.
Одна з останніх угод iз компанією – на 102 мільйони гривень. Незважаючи на те, що державне підприємство «Укрводшлях», яке має свій флот та спеціалістів, запропонувало набагато меншу ціну – її пропозицію відхилили. Переможцем тендерний комітет порту визнав фірму «Техморгідрострой-Миколаїв». Ми спробували дізнатися у керівництва порту, чому вони віддали перевагу фірмі, яка просить за свої послуги на 14 мільйонів дорожче. Але розмови не вийшло: керівництво порту старанно уникало зустрічі.
Відтак, скандальна робота судна в акваторії дитячої вітрильної школи продовжується. Витративши зайві мільйони, платники податків за це отримали ще й загрозу екологічного лиха. А також розбиті дитячі мрії про те, щоб колись таки вибороти чемпіонство під вітрилом.
/Ярослав Чепурний, Центр журналістських розслідувань (м.Миколаїв) для “Слідства.Інфо”