«Даю дорогу!»

Поділитися
Поділитися

«Витрясти душу з незаконних забудовників» нещодавно розпорядився прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду. Зокрема, доручення від прем’єр- міністра на перевірку скандальних забудов отримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Якщо відомство пана Авакова справді планує розпочати діяльність в цьому напрямку, ось «свіжа» скандальна забудова в столиці. Влада Києва може знищити історичні схили на Печерську руками скандального забудовника.

– Вся ця територія – це велика історична місцевість. Відкрита, досліджена двічі і музеїфікована для відвідувачів лише невеличка частина Звіринецького комплексу, – каже Владислав Дятлов, науковець музею Десятинної церкви. Раніше він керував відділом «Київ підземний», який займався дослідження столичних печер. – Її і називають Звіринецькі печери, але я наголошую, що їх набагато більше. Вони у нас під ногами, на глибині близько семи метрів.

Національний ботанічний сад імені Гришка – це 130 гектарів заповідної зеленої зони, що розкинулись на схилах, де ховається історія. Археолог Владислав Дятлов розповідає:

– З кінця ХІ століття тут існував Красний двір, тобто красивий, князя Всеволода Ярославича – одного зі старших синів Ярослава Мудрого, батька Володимира Мономаха. На іншій частині схилу було засновано Видубицький монастир, а в ХІХ столітті – Іонинський монастир. Ця місцевість вся історична і у неї  багатий культурний шар, який сягає ХІ, а може, і Х століття. Він досліджений лише на окремих ділянках. Комплексного дослідження не було.

Але, як це часто буває у Києві, на історичну місцевість поклав око забудовник. Про плани звести новобудови впритул до заповідного Ботанічного саду у центрі Києва «Слідство.Інфо» розповіло влітку минулого року.

Землю, де можуть вирости будинки, Київрада віддала 12-ом окремим людям у 2008-му році. А вже за кілька місяців усі вони продали її в одні руки – київського підприємця Автанділа Хачідзе. У розмові зі «Слідством.Інфо» він не приховував, як йому дісталась земля під Ботсадом:

– Ми шукали ділянки, ми були зацікавлені, щоб люди – це були наші знайомі, щоб законне право, яке дозволяє їм отримати ці землі, нікуди не зникло. Щоб ми потім купили цю землю. В тому числі, звісно, це були мої знайомі, моя дружина. Ми нічого не порушували. Поки ми там нічого не будуємо. І в рамках нинішнього законодавства, що дозволять, те ми й будемо робити.

Долю законності висоток на зсувонебезпечному історичному схилі під парканом Ботсаду зараз вирішує Окружний адміністративний суд Києва.

Проти будівництва висоток виступила Державна архітектурно будівельна інспекція. Після звернень місцевих мешканців та київських депутатів ДАБІ провела позапланову перевірку, знайшла порушення і невідповідності та у листопаді 2016-го року фактично заборонила Хачідзе зводити житловий комплекс на цій історичній землі.

РІШЕННЯ

Натомість на бік забудовника перейшли київські чиновники. І вже у грудні Департамент містобудування та архітектури столичної мерії подав позов, у якому просив відмінити рішення Державної архбудінспекції. На судовому засіданні позицію ДАБІ озвучив Головний спеціаліст відділу правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Києві Михайло Павлишин:

– Земельні ділянки, містобудівні умови та обмеження було надано з порушенням вимог Закону, оскільки, відповідно до рішення Київської міської ради, до Генерального плану Києва було внесено зміни. А саме територію, яка передається, відповідно до цих рішень –  вилучено, виключено із категорії багатоповерхової житлової забудови та переведено за функціональним призначенням до території садибної забудови. Таким чином вважаємо, що у містобудівних умовах є певна невідповідність намірів забудови цієї земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

Павлишин також додав і про специфіку самої землі, про яку йде мова:

– Є порушення стосовно історико-архітектурних планів. Зокрема, згідно переліку культурної спадщини, затвердженої проектно-наукової документації, дана земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні, в якій заборонено будівництво, земельні роботи, упорядження, що порушують засади збереження та традиційного характеру її середовища.

Натомість представники Департаменту містобудування та архітектури на засідання не прийшли. Суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.

– Ми вже багато років судимось. Я не знаю, що буде. Заборонить суд – заборонить. Це вже не проект. Я єдина людина, яка в центрі має 3 ділянки і жодна не будується протягом 10 років. Ну, це, здається, маразм. А що робити?.. – Хачідзе зараз шкодує, що вклав гроші в ці землі.

З Ларисою Гранською, яка живе у будинку напроти Ботанічного саду, ми познайомились минулого року, коли розбиралися зі скандальною передачею землі під забудову. Разом з сусідами жінка продовжує боротися за збереження історичних схилів – не пропускає жодного засідання суду, оббиває пороги чиновників, пише скарги в усі інстанції.

– Люди нахабнішають, наша влада, наші чиновники теж нахабнішають. Вони нікого, нічого не бояться, порушують закони, несуть нісенітниці і підіграють забудовникам, які мають великі гроші, – нарікає Гранська.

Про чималі можливості забудовника і його підтримку з боку чиновників пані Лариса згадує недаремно. Не чекаючи, поки долю забудови вирішить суд, столична влада вже фактично дала старт початку будівництва.

У серпні на сайті Київської міської державної адміністрації з’явилось Розпорядження про будівництво міжквартального проїзду від Бастіонного провулку до вулиці Мічуріна. У поясненні до документу написано: дорогу попросить забудовник.

Лист до КМДА

Пані Лариса упевнена, відсутність під’їзду до власних ділянок – це єдине, що стримувало забудовника під початку будівництва. Підпис Віталія Кличка фактично дав йому зелене світло.

– Ми запрошуємо його (Кличка, ред.) на відкритий прийом з громадянами сюди, під наші будинки. Щоб він подивився, що йому підсунули підписати. Це ніяка не дорога для нас – це дорога по схилах, яка виключно для забудовника, – пояснює жінка.

То чи знав Кличко, під яким рішенням поставив свій підпис? Щоб це з’ясувати, «Слідство.Інфо» прийшло на засідання сесії Київради і показало міському голові, підписане ним Розпорядження. Кличко документ не впізнав і попросив пару хвилин, щоб розібратися.

На допомогу Віталій Кличко викликав свого заступника, з поясненнями до нас вийшли вже удвох:

– Тут мова йде про міжквартальний проїзд до будинків. Я можу сказати відверто, я вперше чую про це. Але якщо ми будуємо дороги – то ми будуємо їх для людей. Якщо там є зауваження, я зараз хочу доручити, для того щоб вивчити. І якщо дійсно там є порушення – ми однозначно приймемо рішення для того, щоб не допустити знищення парків, – пообіцяв Кличко.

 

Пояснювати «Слідству.Інфо» позицію влади міський голова доручив своєму заступнику Олександру Спасибку:

– Іноді до нас, до міста звертаються забудовники, які мають намір побудувати, наприклад, дорогу. Ця дорога буде будуватися не за кошти міста, а за інвестиційні кошти. Вони звернулись з такою ініціативою. Якщо в місто приходять інвестори, готові побудувати дорогу, дитячий садочок, якусь інженерну мережу за власні кошти – ми це вітаємо. Але якщо в цьому є логіка. Чи є логіка чи нема – покаже проект цього об’єкту.

Ми переказуємо чиновнику усю історію виділення землі. Про плани на будівництво під парканом Ботанічного саду, зокрема, і висоток з підземним паркінгом і об’єктами інфраструктури. Уточнюємо, чи знає Спасибко, про яку саме землю йде мова?

– Ну, ні… Знаю тільки, що вулиця Мічуріна, в документі ж написано…

Тож показуємо Спасибку це місце на карті. Нагадуємо, що компанія забудовник у своєму зверненні просила дати дозвіл на дорогу, щоб мати змогу будуватись. Спасибко пропонує розглядати питання дороги і можливих будинків окремо. Більше того, він упевнений – наскрізний проїзд від вулиці Мічуріна до Бастіонного провулку зможе розвантажити транспортну розв’язку.

– Місто виграє, тому що дорога розвантажує весь мікрорайон Звіринця, – наполягає Спасибко.

Тож ще раз нагадаємо, про яку ділянку йдеться. Дорога, яка, за словами Спасибка, розвантажить найближчі вулиці має бути зведена на ділянці між парканом Ботанічного саду та опірною стіною Звіринецьких схилів.

– Давайте так, за будівництво дороги я обома руками «за», тим паче за кошти інвестора. А от щодо будівництва будинків з порушенням – я «проти». Але якщо вся документація відповідає Законодавству – то, звичайно, які у нас можуть бути претензії? – підсумовує заступник міського голови Києва. – Але навіть якщо цього будівництва не буде, я все одно двома руками «за» цю дорогу. Якщо дорога там неможлива, то проектну документацію державна експертиза не пропустить.

Як же сам забудовник пояснює ідею будівництва дороги?

– Ми звернулись давним-давно до КМДА. Ми вирішили таким чином, що ми жертвуємо своєю землею, щоб до жителів не мати жодного стосунку. Там знизу є опірна стіна, ще за радянських часів яка будувалася. Ця опірна стіна руйнується і для того, щоб нас ні в чому не звинуватили, верхню частину маємо укріплювати ми. Для цього нам потрібно, щоб у нас був заїзд. А потім подивимося, що дозволять, те й будемо будувати…

До речі, у червні на засіданні Київради депутати створили Тимчасову комісію, яка має перевірити будівельні роботи, що ведуться навколо Національного ботанічного саду імені Гришка.

Тож столична влада таки має обрати на чий бік стати – забудовника, який не втрачає надії втілити свої плани у життя, чи місцевих мешканців, які не збираються здаватися у боротьбі за історичний заповідний схил.

/Марія Землянська, Бюро “Свідомо” для “Слідства.Інфо”

Поділитися
Поділитися

Автор розслідування

Марія Землянська

Не менш важливі розслідування