Матеріал створено за партнерства з аналітичною системою YouControl

Усі рішення українських судів оприлюднюються у публічному реєстрі. Інформація у ньому, за винятком персональних даних громадян, є доступною будь-коли і будь-кому. Зараз у базі мільйони записів, але, як з’ясувало “Слідство.Інфо” за допомогою аналітичної системи YouControl, деякі з них безслідно зникають. Лише за минулий рік таких зниклих документів виявлено більше 200 тисяч.

Нещодавно ми виявили, що у реєстрі немає ухвали, де згадувався один зі спонсорів “Слуги народу”. Він фігурував у кримінальному провадженні про розкрадання близько сотні мільярдів гривень. Але з державного реєстру ця інформація чомусь зникла. Тож тепер про репутацію спонсора, який пожертвував “слугам” понад три мільйони гривень, з офіційних джерел дізнатися неможливо. Спочатку ухвала потрапила в публічний доступ, а потім її приховали. І це — не єдиний випадок. 

За даними аналітичної системи YouControl, упродовж 2018-го року з відкритого доступу прибрали  229 600 тисяч документів, які стосуються кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ. Серед лідерів зниклих документів — місто Київ. Журналістам вдалося виявити це завдяки тому, що YouControl зберігає всі рішення, які з’являються в публічному доступі. 

Кількість зниклих судових документів за регіонами/Графіка створена без урахування навантаженості судів

З 2006-го року всі ухвалені українськими судами документи можна знайти за інтернет-запитом в Єдиному державному реєстрі судових рішень. В електронну систему вносяться всі документи судів — від місцевого до Верховного. Єдиний виняток — база не містить рішень Конституційного Суду. 

Систему наповнюють працівники кожного суду та оператори реєстру. А сама електронна база перебуває під контролем Державної судової адміністрації України, яка здійснює організаційне та фінансове забезпечення органів судової влади. 

У судовий реєстр мають вноситися всі ухвали. Однак закон дозволяє не показувати зміст судового документу, якщо засідання відбулося у закритому режимі. Тоді в реєстрі відображається номер та дата документу, але сам текст не показується. 

Трапляються й інші випадки, коли судові ухвали з’являються у реєстрі, а потім зникають. Саме це явище ми почали вивчати, коли аналізували фінансування українських політичних партій. 

У звітах партій містяться дані про те, які суми і хто саме переказує, а також — на що витрачаються кошти. Утім, немає інформації щодо репутації самих донорів, які жертвують гроші політикам. Одним із джерел такої інформації може бути судовий реєстр. Там, зокрема, можна знайти відомості про сумнівне минуле спонсорів. 

Власне, так ми і дізналися, що один із донорів президентської партії ймовірно був учасником податкової схеми ще у часи президентства Януковича. Про це йдеться в матеріалі “Фінансування “Слуги народу”: понад 30 мільйонів від фігурантів кримінальних проваджень”.

Компанія “Віста спейс” перерахувала “Слузі народу” три мільйони 200 тисяч гривень. Утім, “Слідство.Інфо” виявило, що одна ухвала з кримінального провадження, у якому фігурує ця фірма, зникла з відкритого доступу реєстру. Та документи збереглися в системі YouControl. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ “Слузі народу” пожертвували 16 мільйонів п’ять компаній, які фігурують в одному кримінальному провадженні

У судовій ухвалі йдеться про створення злочинної організації за участі керівництва країни, зокрема, президента Віктора Януковича, експрем’єра і голови Державної податкової служби України. 

За версією слідчих, злочинна організація створила “конвертаційно-транзитні центри” під контролем податківців. За підрахунками правоохоронців, державі було завдано збитків на майже 96 мільярдів гривень від таких операцій упродовж 2011-2014 років. У провадженні фігурує 100 компаній. Фірма, яка спонсувала “слуг”, серед них. 

Якщо партія має порушення у фінансуванні, то їй можуть відмовити у державній підтримці. На 2020 рік у державному бюджеті для президентської політичної сили передбачено майже 230 мільйонів гривень. Оскільки детальної інформації про донорів у фінзвіті партії немає, то її можна було би знайти у відкритих даних, як от з реєстру судових рішень. Утім, проблема полягає тому, що інформація зникає. 

Держпідприємство, яке опікується судовим реєстром, зазначило “Слідству.Інфо”, що приховало ухвали з відкритого доступу на підставі постанови слідчого, який вважав, що розголошення цієї інформації може зашкодити слідству. 

Закон України “Про доступ до судових рішень” дозволяє не публікувати документи лише в одному випадку. Якщо йдеться обшуки житла чи розшукові дії, то правоохоронці можуть клопотати, щоб інформацію не оприлюднювали. Утім, вони повинні з’являтися у публічному доступі через рік. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ДБР заплатить 35 мільйонів фігуранту розслідування про розтрату бюджетних грошей

Однак з цієї ухвалою сталося інакше. Її прибрали вже після того, як вона з’явилася в реєстрі. У держпідприємстві нам сказали, що вилучили документ на підставі постанови слідчого. І заявили, що не можуть нам надати копію. Експерт Микола Ореховський зазначив “Слідству.Інфо”, що це — протиправно. 

“Якщо минуло вже півтора року з дня прийняття ухвали, а адміністратор реєстру досі її не оприлюднив, то це незаконно. Зрештою і сама постанова слідчого суперечить закону, бо такої опції в ньому немає”, — пояснив він. 

У законі про судові рішення не виписано чіткої процедури приховування ухвал, які не повинні бути публічними. 

За словами заступника директора компанії YouControl Данила Глоби, база містить найбільш повну інформацію про ухвалені в Україні рішення. Оскільки вони отримуються з судового реєстру, як тільки вони там з’являються, і залишаються в системі незалежно від того, чи видалили їх пізніше. 

“Зникнення раніше оприлюднених рішень із судового реєстру нас не обмежує. Якщо ми вже взяли інформацію з реєстру, то можемо публікувати. Це публічна інформація у формі відкритих даних, вільне використання і розповсюдження якої гарантується Конституцією і законами України”, — сказав Глоба. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ “Суддівська кров”: Член ВККС має трьох родичів-суддів та дружину-кандидатку на посаду судді

Серед лідерів з видалення документів — як показала система — місто Київ, з відкритого реєстру зникло майже 50 тисяч документів, ухвалених столичними судами. Чимало судових рішень минулоріч вилучили також у Дніпропетровській області — близько 20 тисяч та на Одещині — майже 18 тисяч. 

Усі судові рішення є відкритими та повинні бути оприлюднені в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання. Не допускається внесення будь-яких змін до судових рішень, які вже є у реєстрі. Окрім випадків, що пов’язані із необхідністю виправлення технічної помилки, допущеної під час внесення судового рішення до реєстру. Утім, навіть в цьому випадку, як пояснив нам адвокат Микола Ореховський, текст документа не редагується, а публікується виправлений зміст. Таким чином, ми можемо бачити всю історію ухвалення рішення. 

Немає жодних причин, крім негласних слідчих дій, які могли би стати підставою неоприлюднення документів. Про це говорить експерт з громадської організації “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Особливо цінні: Як співробітники СБУ отримали землю під Києвом

Однак рішення судів все ж зникають з публічного доступу. І не тільки в кримінальних провадженнях. До прикладу, упродовж 2018-го року в юрисдикції міста Києва було видалено з публічного доступу 49 404 документів. З них — 7786 адміністративних справ, 2018 — цивільних, 979 — господарських, 514 — адмінпорушень і 38107 — кримінальних проваджень. Не в  усіх цих документах ішлося про обшуки чи початок досудового розслідування, тим не менше, їх приховали з публічного доступу.  За вилучення інформації з реєстру посадовець несе лише адміністративну відповідальність — штраф від 10 до 17 тисяч гривень.