Чоловік на вигляд років сорока, важко дихаючи, забігає у двір свого будинку в центрі Одеси. Він кілька разів падає, схоплюється на ноги, біжить у бік дому і знову падає. І, зрештою, непритомніє біля дверей свого під’їзду. Просто біля ніг жінки, яка саме вигулювала собаку.  

«Я одразу не зрозуміла, що сталося, а він мені встиг сказати: «Викликайте швидку, в мене стріляли», — розповідає сусідка Олега Михайлика, одеського активіста, на якого вчинили замах увечері 22 вересня неподалік від його дому. Вона першою помітила пораненого Олега і детально розповідає про вечір нападу на Михайлика, але просить не називати її ім’я.

Сусіди негайно викликали Олегові швидку. Пізніше, неподалік входу в двір, сусідка Михайлика побачила забризканий кров’ю кавун, а поруч з ним — чек із магазину. Згодом цей чек допоможе встановити точні місце та час замаху на життя громадського активіста.

Фото Сергія Стерненка

Олег Михайлик відомий в Одесі, передусім, своєю боротьбою проти свавілля забудовників і дерибану цінної землі на морському узбережжі. Чоловік відкрито виступає проти мера Труханова, а також — має власні політичні амбіції. Зокрема, він очолює місцевий осередок партії «Сила людей».

Фото зі сторінки Олега Михайлика у соціальній мережі Facebook

Історія із замахом на Михайлика доповнила і без того сумну статистику нападів на активістів у Одесі. Наступного дня після скоєння злочину під місцевою поліцією на кілька днів оселилися натовпи мітингувальників.


Тож невдовзі правоохоронці відрапортували, що схопили трьох підозрюваних. Ними виявилися гро
мадяни Грузії, близькі до кримінального світу. «Слідство.Інфо» побувало на місці подій після замаху на Олега Михайлика та з’ясувало, що докази правоохоронців у справі не надто переконливі.

ЗАМАХ

У день нападу Олег пікетував чергову незаконну забудову у місті. Після акції чоловік повернувся додому. Згодом – пішов у магазин по продукти, повернувся звідти і поїхав паркувати машину. Після того як залишив машину на парковці, ще раз зайшов до магазину, цього разу — по кавун.

«І коли переходив дорогу, вже на свою сторону, там вже був напад», — розповідає про вечір замаху близький друг Олега Геворг Єганян.

Куля пройшла крізь руку і застрягла у легені. У тяжкому стані Олега Михайлика доставили в лікарню. Він втратив багато крові, але вижив. Стан активіста стрімко покращується. Його друзі кажуть, що про напад Олег пам’ятає мало.

«Йому почало пекти і він зрозумів, що в нього чимось влучили. І в нього чомусь була ця ідея — донести ось той кавун додому. Я думаю, що це — шок», — розповідає Михайло Кузаконь, товариш Михайлика та голова місцевого осередку «Народного Руху». Він особисто розмовляв із Олегом невдовзі після того, як він прийшов до тями. За його словами, після поранення чоловік пробіг ще понад 50 метрів у напрямку свого будинку.

Двір, де Олега Михайлика виявили пораненим

Стріляли з машини, розповідає місцева журналістка Катерина Маденс. Вона бачила запис із камер спостереження, який вилучила поліція: «На відео, яке нам показував слідчий, видно, що машина повернула, тут (на повороті — ред.), вона уповільнилася — ми почули постріл на відео, і машина поїхала». Утім, роздивитися машину на відео з місця злочину вона не змогла — фари засвітили зображення.

СІРЕ АВТО

Напад на Олега Михайлика з-поміж інших замахів на місцевих активістів, вирізняється, передусім, своєю зухвалістю. Як з’ясувало «Слідство.Інфо», чоловіка намагалися вбити просто у центрі Одеси. Стріляли не в дворі, як спершу повідомили ЗМІ, а в людному місці — приблизно за сотню метрів від головного управління обласної поліції. На перетині вулиць Єврейської та Осипова. Це допомогла з’ясувати інформація з чеку, який лежав у дворі поруч із кавуном.

Прямо перед замахом Олег заходив у магазин «Обжора» на Єврейській вулиці. Час покупки – 20.49, розповіла «Слідству.Інфо» сусідка чоловіка. А вже о 20.51 вона викликала швидку. У цей двохвилинний проміжок активіст пережив напад і дістався додому з місця злочину. Отже, постріл, імовірно, стався о 20.50, одразу після виходу з магазину.

Місце замаху на Олега Михайлика

«Слідство.Інфо» відтворило маршрут пересування Олега перед замахом. Парковка, на яку він ставив авто перед нападом, розташована на тій же Єврейській вулиці, на кілька кварталів вище магазину – неподалік вулиці Пушкінської. Олег залишив авто і попрямував вниз до супермаркету. Імовірно, у цей час за ним уже стежили.

Наступного дня після замаху місцеві журналісти неофіційно отримали оперативну інформацію від одеського правоохоронця. А саме — зображення з вуличної камери, на одному із перехресть вона зафіксувала сіре авто із затонованими вікнами. Чому в поліції могли звернути на нього увагу?

Фото з оперативних орієнтувань правоохоронців. Перехрестя Єврейської та Пушкінської

«Слідство.Інфо» знайшло перехрестя, через яке рухалася машина. Це перетин двох вулиць — Єврейської та Пушкінської. Саме тут незадовго до стрілянини, залишивши парковку, проходив Олег Михайлик. Час зйомки на зображенні камери — 20.42. Напад на чоловіка здійснили через сім-вісім хвилин. Це авто могло прямувати вулицею у той же час, коли активіст йшов у магазин «Обжора». Біля якого, як відомо, згодом у нього вистрілили.

Карта пересування Олега Михайлика у вечір замаху

Увесь шлях з парковки до магазину рясно оснащений відеокамерами на фасадах будівель обабіч дороги. Більше того, зйомка ведеться і з управління поліції, яке Олег також минав на своєму шляху. Тож у правоохоронців була можливість детально відстежити пересування авто.

Наші припущення підтверджує й місцева журналістка Катерина Маденс, яка почала займатися цією справою прямо у ніч замаху. За її інформацією, машина, з якої стріляли в Михайлика, до місця злочину рухалася спочатку вздовж управління поліції.

«Тобто вона потрапила на всі камери — і поліції в тому числі. Я думаю, для них нескладно встановити машину, її номери і причетних до злочину за будь-якими камерами», — пояснює Маденс.

Катерина Маденс, місцева журналістка

Втім, згодом в суді, коли прокуратура просила взяти під варту підозрюваних, ані ця автівка, ані зображення будь-яких інших машин з камер спостереження на шляху Михайлика як докази надані не були. А самі ж підозрювані того дня пересувалися на чорному Volkswagen Touareg. Цю машину згодом і арештував суд.

ПІДОЗРЮВАНІ

За два дні після нападу поліція затримала трьох громадян Грузії. Підозрювані — Лаша Герасін, Манучар Варшанідзе і Торніке Герасін (Нагладзе). Останній виявився інвалідом першої групи. Чотири з половиною роки тому Торніке потрапив в аварію і отримав серйозну травму хребта. Відтоді — він самостійно не пересувається і без сторонньої допомоги обходитися не може.

Усі троє у відділок поліції з’явилися добровільно. За словами адвоката Володимира Пояркова, Торніке привезли туди після того, як його знайомий продавець карток для мобільних повідомив, що ним цікавляться правоохоронці — у зв’язку з замахом на вбивство. Тож через два дні після нападу, 24-го вересня о восьмій годині вечора Торніке у супроводі двох друзів – Мануара і Лаші — прибув до відділку, а вже опівночі всім трьом оголосили підозру.

Поліція стверджує, що грузини виконували цей злочин на замовлення. Утім, виглядає дивним, що потенційні вбивці після скоєння тяжкого злочину добровільно прийшли у поліцію. Попри це, прокурор області Жученко на публічному брифінгу запевнив, що затримані «обґрунтовано підозрюються у вчиненні цього особливо тяжкого злочину».

АРГУМЕНТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ

Іноземці потрапили в поле зору правоохоронців через те, що телефон Торніке у вечір замаху перебував у радіусі скоєння злочину. Про це під час суду з обрання запобіжного заходу заявив прокурор. Захисники Торніке підтвердили, що того вечора він справді був неподалік місця скоєння злочину, але наполягають: на сусідніх вулицях: «Вони виїхали з Пушкінської на Успенську (сусідні вулиці — ред.). На вулицю Осипова — не заїжджали».

Торніке Герасін (Нагладзе)

На якій саме вулиці розташовувався абонент, точно визначити складно. Білінг дзвінків дозволяє побачити лише приблизне місце розташування. Підтвердити версію офіційного слідства могли би фото з камер відеоспостереження, але сторона обвинувачення їх у суді чомусь не представила.

Суперечливою виглядає й аргументація прокурора на суді: «Близько восьмої години п’ятдесятої-п’ятдесят першої хвилини встановлено, що пролунав постріл у бік Михайлика. І одразу після цього зазначені особи через 30 хвилин на дуже великій швидкості покинули місце вчинення злочину».

Здається дивним, що зловмисники вирішили покинути місце злочину лише за півгодини після замаху.

Під час суду прокурор надав  і більш переконливу, на перший погляд, аргументацію. Він заявив, що в помешканні одного із затриманих правоохоронці знайшли пістолет «який, ймовірно, міг бути використаний при здійсненні закінченого замаху на вбивство Михайлика».

Насправді ж наразі неможливо встановити, з якої зброї стріляли в активіста. Адже, як відомо, на місці замаху поліція не знайшла гільзи. А куля, яка дозволила би визначити зброю, застрягла у легені Олега Михайлика. Лікарям досі не вдається її дістати, тому що оперувати чоловіка зараз ризиковано.

Родичі підозрюваних запевняють, що зброю їм підкинули. Однак, судячи із бекграунду затриманих, пістолет у них справді міг бути. Що, втім, не може прямо вказувати на їхню причетність до злочину.

Сестра Торніке Каріна не заперечує, що чоловік має зв’язки у кримінальному світі, але переконана у його невинуватості: «Я вам скажу, що він не є янголом якимось. Ми не кажемо, що на нього треба молитися. Так, у нього є свої гріхи. Але він не має жодного стосунку до стрільби. Тобто це — не його профіль».

Інша жінка, Ірина, яка представляється матір’ю Торніке, говорить прямо: «Він — колишній барсеточник, будемо казати правду». Але теж запевняє, що затримані до замаху непричетні.

Родичі затриманого Торніке Герасіна

Адвокат підозрюваного Торніке Герасіна (Нагладзе) Володимир Поярков розповідає, що наразі захист працює над підтвердженням алібі підозрюваних. І каже, що невдовзі вони представлять свої докази. Утім, за інформацією «Слідства.Інфо», відео з камер спостереження за шляхом пересування підозрюваних у той вечір адвокати вже отримали. Але своїх доказів вони чомусь досі не оприлюднили.

Свою версію подій мають люди, які зібралися на підтримку затриманих. У залі суду — з півтора десятка грузинських земляків. Більшість — чоловіки, вбрані в чорний одяг, дехто з них має темні окуляри, татуювання на руках і не приховує свого промислу.

«Ми — крадії» (мовою оригіналу: «Мы воры» — ред.) , — із привітною посмішкою зізнається співрозмовник «Слідства.Інфо», на рахунку якого уже 32 судимості. Але запевняє, що його друзі — не вбивці і натякає: «Вони іншою справою займалися того вечора».  

P.S.

Незадовго до публікації цієї статті одеський активіст дав коротку прес-конференцію. Чоловікові стало краще, і зараз він уже повернувся додому. Там же, неподалік свого під’їзду, в оточенні близьких і одягнений в бронежилет він повідомив, що  незадовго до нападу за ним стежили. Замах на своє життя він пов’язує із громадсько-політичною діяльністю, і вже повідомив правоохоронцям, кого підозрює.

Чоловік також запевнив, що із затриманими грузинами не знайомий і скептично ставиться до їхнього причетності: «Я не бачу, чому вони можуть бути замовниками. А навіть — виконавцями».

Адвокат активіста Вадим Оксюта додав: «Ми не будемо перешкоджати слідству. Ми будемо сприяти йому і робити все, щоб виконавці, організатори й замовники були затримані. Але також ми не дозволимо, щоб були призначені виконавці. Ніхто з призначених виконавців не буде засуджений».