Розкішна резиденція президента-втікача Януковича «Межигір’я» вже скоро має отримати нового управителя. Принаймні, в цьому впевнені в АРМА — Національному агентстві з розшуку й управління корупційними активами. «Межигір’я» передали в управління агентству торік. Вони повинні були знайти управителя резиденцією. Конкурс оголосили в листопаді 2018-го, відтоді тричі продовжували.
Востаннє, після заяви журналістів-розслідувачів про непрозорість конкурсу, АРМА погодилася вкотре продовжити відбір, та цього разу залучити до проведення громадськість. Утім, наразі ситуація докорінно не змінилася: аудит усе ще не провели, а отже компанія, що зголоситься управляти «Межигір’ям», насправді не знатиме достеменно, «на що підписується».
Поки що в конкурсі — дві заявки. Це ті самі учасники, які брали участь у ньому й минулого разу. Та очільник АРМА Антон Янчук не втрачає оптимізму: «Ризик як такий завжди є складовою частиною підприємництва як явища. І це стосується не лише «Межигір’я», а й будь-якого арештованого активу, яке АРМА передає в управління», — заявив він.
Що завадило агентству провести прозорий конкурс і чи зміниться щось цього разу, Слідство.Інфо розпитало в юристів, керівників АРМА, Громадської ради та співавтора закону «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів».
Чому конкурс назвали непрозорим
Претензій до прозорості відбору в журналістів-розслідувачів було чимало: АРМА не повідомляла про компанії, які подалися на конкурс, не транслювало засідання тендерного комітету і взагалі не розповідало про них.
«На мою думку, конкурс був прозорим частково, — прокоментував Слідству.Інфо голова Громадської ради при АРМА Гліб Канєвський. Громадська рада стежить за витрачанням бюджетних коштів агентством, надає експертні висновки щодо проектів рішень та бере участь у відборі кандидатів на роботу в АРМА. — Агентство максимально поширювало інформацію про початок та продовження конкурсу, на тендерному комітеті були Transparency International Ukraine. Водночас АРМА хотіла оголосити переможців конкурсу аж на прес-конференції, змінити їхнє рішення змусили журналісти-розслідувачі».
Представники Transparency International підтвердили Слідству.Інфо, що були на тендерному комітеті, де розглядали заявки кандидатів. Організація близько року співпрацює з АРМА. Однак, за словами юридичної радниці ТІ Катерини Риженко, вони не могли вплинути на прозорість конкурсу, хоча неодноразово на цьому наголошували. На засіданні тендерного комітету їм не надали ніяких документів, права голосу, а відтак узагалі заборонили розголошувати будь-яку інформацію.
Натомість голова Громадської ради Гліб Канєвський вважає, що Transparency International Ukraine мали змогу поширювати будь-яку інформацію, яку почули на засіданні тендерного комітету АРМА. А якщо їм це забороняли, могли оскаржувати, посилаючись на закон «Про доступ до публічної інформації».
Чи стане АРМА відкритішою
25 січня АРМА оголосила про продовження конкурсу. Під час прес-конференції представники агентства запевнили, що не проти участі громадськості в обговоренні потенційних управителів «Межигір’ям». Хоча це потребуватиме певних змін до правил відбору.
«Принаймні, на це повинні погодитися учасники, які вже подали матеріали. Також потрібно внести зміни до форм заявок майбутніх учасників, адже вони повинні усвідомлювати, що вся фінансова інформація, яку вони надають на підтвердження кваліфікаційних критеріїв, буде оприлюднена», — пояснив Слідству.Інфо керівник АРМА Антон Янчук.
Антон Янчук під час інтерв’ю Слідству.Інфо, Київ, 28 січня 2019 року. Фото — Дмитро Реплянчук
Громадська рада рекомендує тепер проводити онлайн-трансляції засідань тендерного комітету щодо всіх активів, якими нині опікується агентство. За словами Гліба Канєвського, на це рішення вплинула заява журналістів-розслідувачів.
«Звичайно, ми могли це ініціювати й з першого засідання, однак не бачили в цьому ніякої потреби — не було ніяких сигналів, які б свідчили, що засідання тендерного комітету закриті чи їхня діяльність викликає сумніви», — сказав він.
Страус у мішку
Одна з причин, чому охочих управляти «Межигір’ям» виявилося не так багато, — відсутність єдиного та повного опису майна, яке є на території резиденції. Також лише після опису та інвентаризації можна буде назвати приблизну вартість «Межигір’я».
Перші описи Генпрокуратура проводила ще під час накладання арешту — у 2014-му та 2015-му, а також у 2017-18 роках.
«З огляду на те, що описів проводилося декілька, і від першого пройшло п’ять років, необхідно проводити повний опис майна», — вважає Антон Янчук.
Так само агентство не провело й оцінки всього майна в резиденції. За словами керівника АРМА, зробити це зможуть тільки після проведення конкурсу на нового управителя, разом з представниками агентства, слідчими прокуратури та активістами.
А отже, потенційний управитель, зголошуючись керувати «Межигір’ям», не знатиме достеменно, яким саме майном йому доведеться управляти.
Потенційний управитель, зголошуючись керувати «Межигір’ям», не знатиме достеменно, яким саме майном йому доведеться управляти. На фото — страуси в Межигір’ї, село Нові Петрівці (Київська область), 24 червня 2016 року. Фото Іванов Олексій / УНІАН
Однак «Закон про АРМА» передбачає, що оцінювання агентство повинно проводити ще до початку конкурсу. Про це Слідству.Інфо розповів його співавтор Єгор Соболєв:
«Закон чітко говорить, що такі активи підлягають оцінці, а потім — передачі в управління. Дуже важко визначити, скільки держава має заробляти на активах, якщо не визначена їхня вартість. Не говорячи вже про ситуацію, коли вони не описані. Тоді може збільшитися ризик зловживання».
Антон Янчук своєю чергою пояснив, що в АРМА обмежені ресурси для проведення інвентаризації майна. Зокрема, агентство повинно оголосити конкурс на проведення оцінки через публічні закупівлі, а це потребуватиме значних коштів з державного бюджету. Виділених на інвентаризацію грошей у 2018 році вистачило тільки на декілька перших місяців.
Утім, в АРМА знайшли вихід: перекласти витрати на оцінювання на майбутнього управителя, прописавши це однією з вимог у договорі. Управитель просто не повертатиме державі витрачені на опис кошти й таким чином компенсує свої витрати.
Так чи йнак, керівник АРМА вважає, що відсутність повного опису та оцінки не є перешкодою для учасників конкурсу.
«Ризик як такий завжди є складовою частиною підприємництва як явища. І це стосується не лише «Межигір’я», а й будь-якого арештованого активу, яке АРМА передає в управління», — сказав він.
Та попри оптимізм очільника агентства, наразі учасників конкурсу лише двоє — ті самі, які брали участь й у попередньому конкурсі — компанія «Атлант Девелоп» та громадська організація «НПУ Межигір’я», яка з 2014 року доглядає за всім майном резиденції.
Тимчасом, для того, щоб узяти участь у відборі, в потенційних управителів резиденцією «Межигір’я» залишилося менше ніж місяць: заявки приймають до 28 лютого.